Фрідріх Вільгельм Шадов

Фрідріх Вільгельм Шадов
нім. Friedrich Wilhelm von Schadow
Народження	6 вересня 1788(1788-09-06)[1][2][3]  Берлін, Прусське королівство[1]
Смерть	19 березня 1862(1862-03-19)[1][4][3] (73 роки)
	Дюссельдорф, Рейнська провінція, Прусське королівство[1]
Країна	Прусське королівство
Вчитель	Йоганн Готтфрід Шадов
Діяльність	художник, викладач університету, викладач малювання
Відомі учні	Richard Freytagd, Elisabeth Baumannd, Крістіан Альбрехт фон Бензон, Moritz Berendtd, Andreas Müllerd, Johann Wilhelm Schirmerd, Wilhelm Schirmerd, Heinrich Mücked, Andreas Achenbachd, Отто Менгельбергd і Friedrich Geselschapd[5]
Працівник	Дюссельдорфська академія мистецтв
Батько	Йоганн Готтфрід Шадов
Брати, сестри	Lida Bendemannd і Rudolph Schadowd[6]
Роботи в колекції	Штедель, Королівський музей витончених мистецтв, Альбертіна, Національний музей у Варшаві, Музей Кунстпаласт, Баварські державні колекції картин, Stiftung Stadtmuseum Berlind, Стара національна галерея, Державна картинна галерея (Карлсруе), Музей Гетті, Märkisches Museumd і Musée des beaux-arts de Lièged
Нагороди
Фрідріх Вільгельм Шадов у Вікісховищі

Фрідріх Вільгельм фон Шадов (нім. Friedrich Wilhelm von Schadow; 6 вересня 1788(17880906), Берлін — 19 березня 1862 , Дюссельдорф) — німецький художник. Разом із представником назарейців Петером фон Корнеліусом заснував Дюссельдорфську художню школу.

Фрідріх Вільгельм фон Шадов — син скульптора Йоганна Готтфріда Шадова. Свої перші уроки мистецтва Фрідріх отримав від батька.

У 20 років Фрідріх Вільгельм вступив до Берлінської академії мистецтв і навчався там у Фрідріха Георга Вейча та Карла Вільгельма Ваха. У 1806 портрет Юлії Цельтер роботи Шадов взяв участь у великій академічній виставці. Донька Карла Фрідріха Цельтера постала на портреті в образі святої Цецилії Римської у стилі Джона Флаксмана. У 1806—1807 Шадов перебував на службі в прусській армії.

Успішно закінчивши Академію, Фрідріх Вільгельм разом із братом скульптором Рудольфом Шадов вирушив до Італії. Там він познайомився з данським скульптором Бертелем Торвальдсеном, а через нього увійшов до кола художників, які оберталися навколо Кароліни фон Гумбольдт. Творчість назарейців Петера фон Корнеліуса, Фрідріха Овербека, Філіпа Фейта та Карла Вільгельма Ваха справила на Шадова велике враження, і він вирішив приєднатися до цієї групи у 1813 році.

У 1814 під впливом Фрідріха Овербека Шадов перейшов у католицтво. Під час свого перебування у Римі Шадов писав переважно монументальні полотна на релігійну тематику в академічно-класицистському стилі.

У 1816—1818 разом із Корнеліусом, Овербеком та Фейтом Шадов брав участь у оформленні вілли Бартольди. Влітку 1819 на прохання Карла Фрідріха Шинкеля Шадов повернувся до Берліна, де отримав звання доцента в Берлінській академії мистецтв.

В 1820 Шадов одружився з Шарлоттою фон Грошке, донькою придворного лікаря Йогана Готліба фон Грошке. У їхньому шлюбі народилися донька Софія, яка згодом стала дружиною Ріхарда Газенклевера, і син Йоганн Готфрід Рудольф Шадов, який згодом став генерал-лейтенантом прусської армії.

У 1822—1825 Шадов керував у Берліні великою майстернею, де завдяки заступництву короля навчалося багато учнів. В кінці 1825 Шадов закрив майстерню і був призначений пруським міністром у справах культів Карлом фон Штейном цум Альтенштейном директором Дюссельдорфської академії мистецтв, став наступником Петера фон Корнеліуса. Через кілька років у Дюссельдорф прибули найталановитіші його учні, серед яких були Едуард Бендеман, Теодор Гільдебрандт, Юліус Гюбнер, Франц Іттенбах, Генріх Гофман, Карл Фрідріх Лессінг і Карл Фердинанд Зон, що сприяло становленню Дюссельдорфської художньої школи.

У 1857 напередодні свого 69-го дня народження Шадова розбив удар^[що?], від якого він уже не зміг оговтатися. Через два роки Шадов склав усі свої повноваження та пішов із громадського життя.

• 
  Святе сімейство . 1818, Нова Пінакотека, Мюнхен .
• 
  Портрет юної римлянки (Ангелін Магтті). 1818, Нова Пінакотека, Мюнхен .
• 
  Марія Потоцька, уроджена Ржевуська, в одязі епохи ренесансу . 1820-ті, Національний музей (Варшава) .
• 
  Венцеслав та Костянтин Потоцькі, сини Марії Потоцької (Ржевуської) та Ярослава Потоцького . 1820, Національний музей (Варшава) .
• 
  Муза трагедії (малюнок). Після 1802, музей Кунстпаласт, Дюссельдорф .
• 
  Подвійний портрет принца Фрідріха Прусського та принца Вільгельма Сольмс-Браунфельського у кірасирській формі. 1830, музей Кунстпаласт, Дюссельдорф .
• 
  Міньйона . 1828, Музей образотворчих мистецтв (Лейпциг) .
• 
  Пам'ятник Фрідріху Вільгельму фон Шадову у Дюссельдорфі . 1869, скульптор Август Віттіг. Пам'ятник зберігся .

• Шадов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фридрих Вильгельм фон Шадов

• Бібліографія. Фрідріх Вільгельм Шадов // Німецька національна бібліотека
• Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия: В 3 т. — М.: Белый город, 2006.^{[недоступне посилання з Октябрь 2019][недоступне посилання]}