У 2022 році Цілик стала першою українкою у складі журі нагороди «Золоте око» Каннського фестивалю. «Українські голоси мають чути на різних платформах», — писала вона на своїй Facebook-сторінці[6].
26 жовтня 2022 року Ірина Цілик у межах Київського тижня критики презентувала в Україні свій дебютний ігровий фільм «Я і Фелікс», сценарій якого написано за мотивами роману «Хто ти такий?» письменника Артема Чеха[7]. Одну з головних ролей у картині виконав український поет і прозаїк Юрій Іздрик[8].
Цілик є авторкою 10-ти книжок (поезія, проза, дитячі видання), серед яких «Глибина різкості», «Червоні на чорному сліди», «Тонкий лід» та інші. Різні вірші й оповідання авторки перекладено численними мовами та опубліковано в низці міжнародних літературних журналів та антологій.
Крім того, під час повномасштабної війни Росії в Україні Цілик почала писати колонки та есеї для різних міжнародних видань, зокрема Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung (Німеччина), Weekendavisen (Данія), Dwutygodnik (Польща), Republik (Швейцарія), Sestry (Польща) та інш. Кілька есеїв Цілик було включено до збірки «Україна 22», виданої у Великобританії Penguin Random House (2023). Есей Ірини «Інше життя» став частиною фандрейзингового проєкту у співпраці з американським фотографом Джимом Голдбергом (вид. Stanley/Barker, 2022). Ще одне есе «Шлях уробороса» увійшло до видання про швейцарську художницю Міріам Кан, що була видана як частина її виставки у Токійському палаці в Парижі (2023).
Окрім фахової та літературної діяльності, співпрацювала з різними українськими виконавцями і музичними гуртами як поетка-пісенниця. Авторка слів пісні «Повертайся живим» (у виконанні гуртів «Сестри Тельнюк» та «Kozak System»).
«Земля блакитна, ніби апельсин» (74 хв., 2020, документальний к/ф). Світова прем'єра фільму відбулася на «Кінофестиваль «Санденс»» 2020 р., стрічка нагороджена як «Найкраща режисерська робота» у програмі світового документального кіно. Європейська прем'єра фільму відбулася на «Берлінський міжнародний кінофестиваль» 2020 р. у програмі Generation 14+. Стрічку відзначено низкою престижних нагород та офіційно відібрано до участі у численних міжнародних кінофестивалях.
«Тайра» (10 хв., 2017, документальний к/ф) і Малиш (15 хв., 2017, документальний к/ф) для кіноальманаху «Невидимий Батальйон».
«Дім» (12 хв., 2016, ігровий к/ф). Нагорода від FIPRESCI на «Одеському міжнародному кінофестивалі» (2016). 2017-го року фільм було включено до кінозбірки «Українська Нова Хвиля. 20/16+», що перебувала в національному кінопрокаті.
«Помин» (24 хв., 2012, ігровий к/ф). «Приз екуменічного журі» на МКФ «Молодість» (Україна). Фільм брав участь в офіційному конкурсі «International short film festival in Drama» (Греція) • МКФ «Women Make Waves» (Тайвань) • МКФ «Tehran International Short Film Festival» (Іран) • МКФ «European Short Film Festival of Villeurbanne» (Франція) • «Одеський міжнародний кінофестиваль» (Україна) та понад 30 інших міжнародних кінофестивалів. 2013 року фільм включено до кінозбірки «Українська Нова Хвиля. Romantigue».
Нагорода американського кінофестивалю незалежного кіно «Санденс» 2020 за найкращу режисерську роботу в категорії світового документального кіно за фільм «Земля блакитна, ніби апельсин»[10] та понад 30 інших відзнак міжнародних кінофестивалів за цю стрічку (див. сторінку фільму);
Премія ім. Фелікса Соболєва «за значний внесок у розвиток наукового та документального кіно, вагомі досягнення в неігровому кіно», 2020;
Звання «Заслужена діячка мистецтв України» (листопад 2020 року)[11], але режисерка відмовилася від цього звання[12];
