Якутович Сергій Георгійович

Якутович Сергій Георгійович
|Премії=
Народження	21 листопада 1952(1952-11-21) Київ, УРСР
Смерть	27 червня 2017(2017-06-27) (64 роки)
	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Країна	Україна
Навчання	Київський державний художній інститут
Вчитель	Чебаник Василь Якович[1]
Діяльність	художник, графік, ілюстратор
Член	Національна спілка художників України
Мати	Павловська Олександра Георгіївна
Нагороди

Сергі́й Гео́ргійович Якуто́вич (* 21 листопада 1952, Київ, УРСР — пом. 27 червня 2017, Київ^[2]) — український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України^[3].

Народився 1952 року в Києві в родині художників.

Його батько Георгій Якутович — український графік середини 20 ст., відомий також роботою в кіно, зокрема над фільмом «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.

Мати — Олександра Павловська, художниця, педагогиня. Багато дитячих книжок з її ілюстраціями побачили світ у видавництві «Веселка». Викладала в Республіканській художній середній школі.

Молодший брат — художник-живописець Дмитро Якутович.

• 1963—1970 — Республіканська середня художня школа ім. Т. Г. Шевченка
• 1970—1973 — Московський поліграфічний інститут, факультет художнього оформлення
• З 1973 — постійний учасник художніх виставок в Україні та за кордоном
• 1973—1977 — Київський державний художній інститут (Національна академія мистецтва та архітектури), графічний факультет за спеціальністю «художник-графік»
• 1977—1981 — аспірант творчих майстерень Академії мистецтв СРСР у Києві
• 1977 — перша премія з графіки на виставці-конкурсі «Молоді художники СРСР», Москва
• З 1978 — член Спілки художників СРСР
• 1979 — перша премія з графіки Академії мистецтв СРСР.
• 1979—1981 — стипендіат СХ СРСР
• 1980 — гран-прі Всесоюзної виставки «Молодість країни», Ташкент
• 1981 — лауреат Всесоюзної премії ім. Ленінського комсомолу. 1983 — гран-прі міжнародного конкурсу «За мир», Берлін
• 1983—1988 — премії на міжнародних бієнале графіки в Братиславі, Любляні, Кракові
• 1985 — спеціальний приз Першої трієнале антифашистського мистецтва в Майданеку (Польща)
• 1987 — відзначений почесним званням «заслужений художник України»
• 1990 — стипендія міста Лейпцига
• 1990 — нагороджений Великою золотою медаллю Академії мистецтв СРСР
• 1996—1999 — працював в Іспанії
• 2000–2002 — головний художник фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу»
• 2003 — Золота медаль Національної академії мистецтв України
• 2004 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
• 2004 — член-кореспондент Академії мистецтв України
• 2005–2007 років задіяний як художник-постановник у фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба».
• 2008 — почесний приз фонду «Україна-3000» за внесок у розвиток українського кінематографа
• 2008 — відзначений почесним званням «народний художник України»

Син Сергія Георгійовича, Антон Сергійович Якутович, був живописцем. Художницею була і його дружина Ольга Якутович.

Митець мав глибоко індивідуальний почерк, досконало володів різними технічними засобами графічного мистецтва, зокрема офорту.

Ще в студентські роки виявив тяжіння до створення епічних циклів ілюстрацій до відомих творів світової та вітчизняної літератури.

У доробку видатного майстра ілюстрування 160 видань, серед яких і 17 томів модерної української літератури.

Упродовж останніх років з ілюстраціями С.Якутовича побачили світ книги, які стали вагомим здобутком національної культури, отримали широке визнання шанувальників книжкового мистецтва як в Україні, так і за її межами. Видання роману Ліни Костенко «Берестечко», ілюстроване Сергієм Якутовичем, яке вийшло у видавництві «Либідь», було визнано найкращою ілюстрованою і художньо оформленою книжкою, представленою на виставці-ярмарку в Ахгабаді^[4].

Вартий уваги внесок митця в кінематограф. С.Якутович брав участь як головний художник у створенні художнього фільму  Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу», телефільмів «Ще як ми були козаками», «Загублений рай» (за Миколою Гоголем), «Останній гетьман». А 2005 року долучився до створення фільму російського режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба».

• 1975 — ілюстрації до поеми Олександра Пушкіна «Полтава»
• 1977 — ілюстрації до творів Олексія Толстого «Петро І»
• 1980 — ілюстрації до твору Александра Дюма «Три мушкетери»
• 1982 — ілюстрації до твору Льва Толстого «Севастопольські оповідання»
• 1987 — ілюстрації до твору Олеся Гончара «Перекоп»
• 1988–1991 — ілюстрації до видання «Україна, сторінки історії»
• 2002 — ілюстрації до твору Миколи Гоголя «Тарас Бульба»
• 2004 — ілюстрації до французького епосу «Трістан та Ізольда»
• Ілюстрації до збірки творів Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки — Миргород» (видавництво «Либідь»)
• 2005 — авторський проект «Мазепіана» (видавництво «Дуліби»)
• 2008 — альбом робіт «Абсолютний слух часу» (видавництво Грамота)
• 2011 — ілюстрації до твору Ліни Костенко «Берестечко»

• Національний художній музей України (Київ)
• Музей книги та друкарства України (Київ)
• Музей літератури (Одеса, Україна)
• Державна Третьяковська галерея
• Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна (Москва)
• Державний Російський музей, Літературно-меморіальний музей Ф. М. Достоєвського (Санкт-Петербург, Росія)
• Altes Museum (Берлін)
• Музей міста Катанья
• Український дім в Америці (Нью-Йорк, США)
• Смітсонівський музей (Вашингтон)
• Білий дім (Вашингтон)

• 1981 — лауреат премії Ленінського комсомолу
• 1986 — Заслужений художник УРСР
• 1983 — володар Гран-прі на берлінській виставці-конкурсі «За мир»
• 1985 — спеціальна премія на Трієнале мистецтв «Проти фашизму» у Майданеку (Польща)
• 1985 — почесна премія «Берлінале» у Берліні
• 1990 — золота медаль Академії мистецтв СРСР
• 2003 — золота медаль Академії мистецтв України
• 2004 — Національна премія України ім. Тараса Шевченка за цикл графічних творів
• 2008 — Народний художник України
• 2010 — Нагорода Російської Академії киномистецтв «Золотий Орел»
• 2011 — Міжнародна премія Гоголя в Італії
• 2013 — Академік Національної Академії мистецтв України

Помер 27 червня 2017 року у Києві^[5]. Похований 29 червня на Байковому цвинтарі^[6].

• Мазепіана

• Некролог-Біографія на сайті Міністерства культури України, 27.06.2017 [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Гоголіана Сергія Якутовича: осягнення України // Наука і Суспільство. — 2024. — № 6. — С.76-78.

• Дмитренко Наталя Сергій Якутович: Все сучасне мистецтво — від диявола. Відомий художник намалював усього «Тараса Бульбу» Володимира Бортка, проте на зйомках почувався, як на ворожій території [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 057 за 28 березня 2009 року
• Олтаржевська Людмила «Якби Гоголь був на цій виставці, він був би задоволений». В Українському домі Сергій Якутович відкрив «гоголівську» виставку, яку вже бачили в Парижі [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 65 за 9 квітня 2009 року
• Якутович С. Г. Абсолютний слух часу. Альбом / Передм. М. В. Матіос. — К.: Грамота, 2008. — 312 с.: іл. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Пригоди п'яти поколінь Якутовичів. Розповідь художника
• https://web.archive.org/web/20160306004552/http://www.libr.dp.ua/about/news/2004/virt2009/12.htm
• http://academia.gov.ua/sites/Yakutovych/Yakutovych.htm [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=6217 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.kino-teatr.ru/kino/painter/post/26553/works/ [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю Сергія Якутовича для журналу «Антиквар» (рос.) [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.]