Єжи Ієронім Крішпін-Кіршенштейн
Єжи Ієронім Крішпін-Кіршенштейн (пол. Jerzy Hieronim Kryszpin-Kirszensztein; біля 1673–1736) — литовський державний і військовий діяч польний гетьман литовський (1710—1711), писар польний литовський і реґіментар генеральний військ литовських з 1704, каштелян жемайтійський, генерал-лейтенант війська литовського іноземного ауторамента з 1722, староста оршанський з 1701 року. У 1694 у поступив в Падуанський університет. У часи Північної війни 1700—1721 рр. був одним з командирів загонів литовського війська, під загальним командуванням великого гетьмана литовського Михайла Сервація Вишневецького. У 1707 році залишив табір прихильників Августа Сильного і перейшов на бік Станіслава Лещинського, за що від останнього отримав посаду підчашого великого коронного. ![]() Після Полтавської битви втік до Пруссію, де Станіслав Лещинський присвоїв йому титул великого гетьмана литовського. Цей титул він втратив вже в 1711 році, коли в Пруссію прибув гетьман Михайло Вишневецький. 4 вересня 1711 разом з загонами Вишневецького взяв участь у невдалому набігу на литовські землі. З березня 1713 був разом з Лещинським в Бендерах, де організував напад на турецько-татарські землі. Поступив на службу до короля Швеції Карла XII з річним окладом в 6000 талерів. У 1714 році брав участь у вторгненні Вишневецького в Річ Посполиту. У тому ж році оселився у Вроцлаві. Поступив на службу до королевича Констанція Собеського. У 1718 у виїхав в Париж. У 1721 у за підтримки руссійского імператора Петра I отримав амністію і повернувся на батьківщину. У 1722 у став делегатом вального сейму. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia