Був калузьким купцем, у 1820-х роках спільно з братами заснував у Києві власну торгівлю залізними виробами з Уралу та Сибіру.
На виборах 1835 року обраний гласним у Київську міську думу, на виборах міського голови набрав другу, після Парфенія Дехтерьова, кількість голосів, та обійняв посаду старшого гласного. Після смерті в 1837 році Дехтерьова виконував обов'язки київського міського голови.
Під час довготривалих від'їздів Єлисєєва з Києва в комерційних справах, обов'язки міського голови тимчасово виконували Микола Балабуха та Семен Личков.
У 1838 році на посаду міського голови обраний та затверджений Іван Ходунов, а Павло Єлисєєв продовжив займатися торговими справами. 1843 року був переписаний у київські купці 3-ї гільдії[3].
Наприкінці життя розорився, працював нотаріусом та помер 22 березня (3 квітня) 1875 року майже в злиднях[4]. Похований на Щекавицькому кладовищі[2], поховання не збереглося.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
