Ренненкампф Микола Карлович

Микола Карлович Ренненкампф рос. дореф. Николай Карловичъ Ренненкампфъ
Київський міський голова
1875 — 1879
Попередник	Павло Демидов князь Сан-Донато
Наступник	Густав Ейсман
Народився	10 (22) вересня 1832(1832-09-22) Олександрівка, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	10 (22) травня 1899(1899-05-22) (66 років) Київ, Київська губернія, Російська імперія
Похований	Байкове кладовище
Відомий як	правник, професор, ректор Київського імператорського університету св. Володимира
Підданство	Російська імперія
Alma mater	Ніжинська гімназія вищих наук
Діти	Q124771313?
Нагороди	3-го ст. 2 го ст. 2-го ст.
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Ре́нненкампф Мико́ла Ка́рлович (10 [22] вересня 1832(18320922), Олександрівка, Чернігівська губернія, Російська імперія — 10 [22] травня 1899, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — відомий київський правник, професор та ректор Київського імператорського університету св. Володимира, київський міський голова у 1875–1879 роках.

Микола Ренненкампф народився 10 (22) вересня 1832(18320922) року в містечку Олександрівка Чернігівської губернії. Навчався в Чернігівській гімназії та Ніжинському ліцеї, у 1855 році закінчив юридичний факультет Київського університету. Викладав у Другій київській гімназії, а з 1858 року — в університеті, де захистив магістерську (1859) та докторську (1868) дисертації. Читав курси енциклопедії права (його підручник з цього предмету вважався найкращим) та історії законодавства. У 1883–1887 роках обіймав посаду ректора університету. Популярним серед студентів не був через виняткову суворість на екзаменах. Широкого розголосу набув епізод, коли в 1884 році (саме під час ректорства Ренненкампфа) студентів не пустили на святкування 50-ліття університету, а вони у відповідь побили шибки в ректоровій оселі.

Ренненкампф входив до першого складу міської управи, з 1872 року був почесним мировим суддею Київського округу, а в 1875–1879 роках — міським головою. Відомий як запеклий реакціонер-монархіст, спогади сучасників також не додають йому привабливості — гласні тодішньої міської думи поміж собою називали його не інакше, як за прізвиськом — «Рейкене-лис».

Помер 10 (22) травня 1899 року, похований на Байковому кладовищі.

• Глизь Ю. І. Міський голова Києва М. К. Ренненкампф: спроба соціологічного портрету // Краєзнавство: науковий журнал. — 2013. — Ч. 2 (83). — С. 191–196.

• Друг О. М., Ковалинський В. В., Мельник О. М. Від війта — до мера. — К. : ДОН-97, 2004. — C. 32–33. — ISBN 966-7320-00-6.
• Зайчук О. В., Тарахонич Т. І. Ренненкампф Микола Карлович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 289. — ISBN 966-7492-05-2.
• Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
• Ренненкампф, Николай Карлович // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета св. Владимира, 1834–1884 / Сост. под ред. В. С. Иконникова. — К. : Тип. Императорского Университета св. Владимира, 1884. — С. 561—565, 812–813.
• Ренненкампф, Николай Карлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.); т. XXVIa. — С. 577; доп. т. IIa. — С. 530. (рос. дореф.)
• Профессоръ Н. К. Ренненкампфъ. (Некрологъ) // Кіевлянинъ. — 1899. — № 130. — 12 мая. — С. 1, 3. (рос. дореф.)
• Д. П. Памяти Н. К. Ренненкампфа // Кіевлянинъ. — 1899. — № 131. — 13 мая. — С. 2. (рос. дореф.)
• Погребеніе Н. К. Ренненкампфа // Кіевлянинъ. — 1899. — № 132. — 14 мая. — С. 2–3. (рос. дореф.)
• Ренненкампф Микола Карлович // Сайт Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К.: Довіра, 2008. — С. 38. — ISBN 978-966-507-226-3.