Єрофєєва Ольга Юріївна

Єрофєєва Ольга Юріївна
Народження21 березня 1953(1953-03-21) (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняХарківський художньо-промисловий інститут (1977) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений художник України

Ольга Юріївна Єрофєєва (21 березня 1953, Харків) — українська художниця, працює у монументально-декоративному мистецтві, живопису та графіці; заслужений художник України.

Життєпис

Народилася у Харкові.

У 1969 р. закінчила Дитячу художню школу ім. І. Ю. Рєпіна, у 1977 — монументальне відділення Харківського художньо-промислового інституту.[1]

У 1977—1990 рр. працювала на Харківському художньо-виробничому комбінаті.

З 1979 р. бере участь у республіканських, всесоюзних і закордонних виставках. Персональні виставки пройшли у Траунштайні (Німеччина, 1993) та Харкові (1996–97, 2003, 2006–07).

З 1982 р. — член Спілки художників України[2]. Станом на 2017 р. — член правління Харківської організації Національної спілки художників України.[3]

З 2008 р. — Заслужений художник України.

Картини знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Швейцарії, Бельгії, США, Ірландії, Китаю та музеях України.[1]

Обрані твори

  • цикл розписів у Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ, 1978);
  • цикл розписів «Дитячі забави» у Дитячому пульмонологічному санаторії (Харків, 1987);
  • розпис «Людина та природа» у Будинку природи (Дніпропетровськ, 1980);
  • мозаїка на станції Харківського метрополітену «Історичний музей» (Харків, 1984);
  • панно «Птахи та квіти» на станції Харківського метрополітену «Ботанічний сад» (Харків, 2004);
  • шість панно «Харківські вікна» на станції Харківського метрополітену «Олексіївська» (разом з І. І. Моргуновим, Харків, 2010)[4][5][6]
  • живопис «Пікнік» (1986), «Флейтистка» (1990), «Двоє» (1992), «Корабель» (1994), «Сорочинський ярмарок», «Переможець», «Міраж» (усі — 1995), «Весільна подорож», «Німфа у селі Хатки», «Атлантида», «Сорочинські музики» (усі — 1996), «Перевіз» (1999), «Літнє кафе» (2002), «Гра», «Діана-мисливиця» (обидва — 2003), «Родина художника» (2004) тощо.

Примітки

  1. а б відкриття виставки "Шляхами творчості". www.repinka.com. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  2. Ерофеева Ольга Юрьевна. kharkov.vbelous.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 10 березня 2021.
  3. ХАРКІВСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ. clarity-project.info.
  4. Художники дарували повітряні поцілунки та картини на Харківщині (ФОТО). «СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ» (укр.). Процитовано 10 березня 2021.
  5. Репинскую премию получили авторы картины «Отец Павел», панно в метро и скульптуры «Ожидание». www.cultura.kh.ua (рос.). Процитовано 10 березня 2021.
  6. Євген Савін вручив премії імені Іллі Рєпіна. kharkivoda.gov.ua. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 10 березня 2021.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya