Іванків (Станишівська сільська громада)
Іва́нків — село в Україні, у Станишівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 809 осіб (2001). Розташоване на березі річки Гуйва. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
ІсторіяБіля села знаходиться курган VIII—V ст. до н. е[2]. Згадується під назвою Іванково ще у 1501 році.[джерело?] Належало Фортунату Михайловському, Маріанні Моржковській (Ганській). З 1800 року — родині Обуховських. У 1784—1793 роках на березі річки побудовано римсько-католицький костел, що зберігся і зараз діє, як православний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У 1843 році на кошти Тимофія Обуховського побудована дерев'яна церква Животворящої Трійці. У 1863 з'являється парафіяльна школа.  На початку 80-х років ХІХ століття Обуховські ділять маєток на дві частини та продають: більшу частину купує Лідія Орловська, меншу — Микола Терещенко. Частину Орловської син згодом продасть Марії Невратовій, а та — дружині лікаря Льва Тарасевича Ганні[3]. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селу Ліщинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1173 особи, було 124 дворових господарства, існували православна церква, костел, школа, постоялий дім, 5 лавок і бурякоцукровий завод Іванківського товариства, побудований М. А. Терещенком на території будинку пристарілих. Дорога до заводу збереглась до наших днів.[4] За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1819 осіб (869 чоловічої статі та 950 — жіночої), з яких 1620 — православної віри[5]. У 1906 році село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 8. Дворів 306, мешканців 1903[6]. Станом на 1913 рік у селі також було однокласне училище, кредитна спілка, бакалійна лавка, винна лавка. На території села був водяний млин Тарасевича М. В., який він здавав в оренду. Станом на 1915 рік млин належав вже Миколі Терещенку[7]. У 1915 році на цукровому заводі працювало 300 чоловік, 20 із них — жінки. На території заводу була лікарня. При ньому нараховувалось 199 десятин землі. Ще 202 десятин землі були у володінні Андри Василівни Головіної[8]. У 1925-30 роках — адміністративний центр Іванківського району Волинської округи[9]. 280 місцевих жителів боролися з німецькими загарбниками, 85 з них полягли в боях. У 1970 році односельчани встановили їм пам'ятник. Під час німецької окупації, на церкві знову з'явився хрест та відновились служіння. У центрі села, поблизу школи, знаходиться братська могила воїнів (5 чоловік), що загинули у лютому-грудні 1943 року. Ще два поховання є на місцевому кладовищі (53 та 17 чоловік), на території туб. лікарні (34 чоловіка) і одне поховання воїна біля залізничної колії. В 1952—1960 роках на усіх п'яти могилах встановлено пам'ятники.[джерело?] До 25 липня 2017 року — адміністративний центр Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області[10]. Відомі люди
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
