Грабівка (Станишівська сільська громада)

село Грабівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Станишівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040490040091007 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Колишня назва Велика Грабівка
Населення 21 (2001)
Площа 4,61 км²
Густота населення 4,56 осіб/км²
Поштовий індекс 12492[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°11′22″ пн. ш. 29°02′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12430
Карта
Грабівка. Карта розташування: Україна
Грабівка
Грабівка
Грабівка. Карта розташування: Житомирська область
Грабівка
Грабівка
Мапа
Мапа

Гра́бівка (раніше також — Велика Грабівка) — село в Україні, у Станишівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 21 особу (2001).

Населення

Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 164 мешканці, дворів — 33[2], у 1906 році — 169 мешканців, дворів — 33[3], у 1923 році — 271 житель, дворів — 49[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 23 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 21 особу[5], з них 80,95 % зазначили рідною українську мову, а 19,05 % — російську[6].

Історія

У 1850 році володіння поміщиці Сюзанни-Бенігни Божедар-Підгородинської з Івановських (доньки Вікентія Івановського) та кавалера Владислава Божедар-Підгородинського. Всього мешкало селян чоловічої статі 30 осіб та жіночої 34 особи[7].

Наприкінці 19 століття — сільце Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 40 верст від Житомира. Належало до православної парафії в Івниці, за 4 версти[2][8].

У 1906 році — сільце Котелянської волості (5-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру м. Житомир становила 40 верст, до волосного центру містечка Стара Котельня — 13 верст. Поштове відділення — міст. Червонне[3].

В ніч на 22 листопада 1921 року через село, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[9].

У 1923 році включене до складу новоствореної Руднє-Грабівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Андрушівського району Житомирської округи[10]. Розміщувалося за 18 верст від районного центру міст. Андрушівка та за 2,5 версти від центру сільської ради, с-ця Рудня-Грабівська[4]. 20 червня 1925 року, в складі сільської ради, передане до Левківського (згодом — Іванківський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи, 3 вересня 1930 року — до складу Коростишівського району Української РСР.

11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Туровецькій сільській раді Коростишівського району Житомирської області. 4 січня 1965 року, в складі сільської ради, передане до Житомирського району[10].

19 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Станишівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[11].

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 1 серпня 2020.
  2. а б Grabówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 530. (пол.)
  3. а б Грабовка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 червня 2025.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 червня 2025.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 7 червня 2025.
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 14 березня 2015.
  7. ДАЖО 118-14-0051. 1850 рік. Ревізькі казки поміщічих селян Житомирського повіту та додаткові казки.
  8. Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 106. Процитовано 7 червня 2025.
  9. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  10. а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 251. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 червня 2025.
  11. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 7 червня 2025.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya