Інтерлінгва (латино-сіне-флексіоне)
Латино-сіне-флексіоне або латино сіне флексіоне (Latino sine flexione — латина без словозміни) — міжнародна штучна мова на основі латинської мови, створена італійським математиком Джузеппе Пеано 1903 року. Після доопрацювання у 1910 році стала називатися інтерлінгва (не слід плутати з іншою штучною мовою з аналогічною назвою — див Інтерлінгва). Алфавіт і правопис+Алфавіт латино-сіне-флексіоне повністю збігається з латинським: Те ж відноситься і до правопису. З метою спрощення можна писати e замість ae та oe, t замість th і f замість ph. ВимоваЗазвичай використовується вимова, що відповідає так званій «класичній» / «реконструйованій» латинській:
Вимова інших букв відповідає прийнятій в Україні традиції (так званій «традиційній» вимові). Допустимі ті чи інші відхилення від цієї вимови в бік традиційної, що відбивається і в орфографії (див. вище). Головний наголос завжди падає на останній склад слова, другорядний — туди, куди це потрібно для милозвучності. Словниковий складОсновна маса слів також запозичена з латини, однак у видозміненій формі. Всі іменники беруться у формі аблатива однини. Прикметники беруться у формі номінатива однини середнього роду (для прикметників на -e і -um, причому-um змінюється на -o) і у формі аблатива в інших випадках. Дієслова в більшості випадків мають форму усіченого латинського інфінітива (відкидається закінчення -re). Загальна характеристика словотворенняЛатино-сіне-флексіоне — продукт натуралістичного напряму в конструюванні міжнародних мов. Його граматика в окремих відносинах простіше граматики есперанто (відсутнє, наприклад, відмінювання прикметників, зміна дієслова за часами, обов'язкове застосування закінчення множини). Але при цьому система словотворення запозичена у мови-джерела — латини і тому має всі якості системи словотворення європейських природних мов: наявністю винятків, кількох моделей для утворення одного і того ж (див. нижче систему позначення статі, співвідношення кількісних і порядкових числівників, займенники та інш.). СловозмінаДієсловоУ дієслова немає категорій особи і числа. Наприклад: Me salta. — Я стрибаю. Vos salta. — Ви стрибаєте. Illo salta. — Він, вона, воно стрибає. Відсутня й категорія часу: майбутнє може бути виражене вживанням в реченні прислівника i, а минуле — прислівника e, що вказують на час іменників. Саме ж дієслово при цьому не змінюється. Для вираження майбутнього часу можуть використовуватися обороти з модальними дієсловами vol і debe. Нема зміни за способами (дійсним, умовним, наказовим тощо). Від власне дієслова можна утворити три вербоїди: інфінітив — додаванням суфікса -re, активний дієприкметник додатком -nte і пасивний дієприкметник додатком -to. Наприклад: ama — люблю і інш., amare — любити, amante — люблячий, amato — улюблений. ІменникУ латино-сіне-флексіоне існує закінчення множини іменників — -s (filio — син,filios — сини). Але це закінчення можна не вживати, коли множину видно з контексту. Тобто, decem simias і decem simia однаково означають «десять мавп». Граматичного роду немає. Стать може бути виражена за допомогою зміни кореня, додавання певних суфіксів або добавки слів mas — чоловічий і femina — жіночий. Наприклад: patre — батько, matre — мати, propheta — пророк, prophetissa — пророчиця, cane mas — кобель,cane femina — сука. Відмінкові відносини передаються порядком слів і приводами (наприклад, родовий відмінок — приводом de). ПрикметникПрикметник незмінний. Ступені порівняння утворюються за допомогою додавання певних прислівників. ЧислівникКількісні і порядковіСистема числівників запозичена з латини в дещо спрощеному вигляді.
Кількісні числівники від 11 до 19 утворені шляхом поєднання кількісних числівників першого десятка за моделлю decem-uno або decem et uno «одинадцять». Порядкові — шляхом поєднання порядкових числівників першого десятка за моделлю decimo-unio «одинадцяти». Кількісні числівники від 40 до 80 — шляхом додавання числівником першого десятка -aginta (кінцева голосна, якщо вона є, при цьому відкидається): quintaginta «п'ятдесят». Порядкові числівники утворюються шляхом заміни в кількісних -inta на -esimo: quintagesimo «п'ятдесятий». ПрислівникНепохідні прислівники запозичені з латини. Утворення прислівників від прикметників здійснюється за допомогою виразів cum mente та in modo. Наприклад: in modo fraterno — по-братськи, cum mente diligente — старанно. Прислівники від іменників утворюються за допомогою in modo de (наприклад: in modo de fratre — по-братськи). ЗайменникиОсобові займенники
Зворотні займенники
Присвійні займенники
Приклади текстуЕкклезіяст 3:18-22
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia