Схематизм (інтерлінгвістика)

Схематизм — напрямок в лінгвопроектуванні, що визнає за апостеріорною міжнародною штучною мовою власні (тобто значною мірою апріорні) правила й закономірності - в першу чергу, пов'язані з словотворенням (деривації). Діагностичною ознакою схематичних мов є автономний словотвір, навіть якщо всі використовувані морфеми взято без змін з природних мов. Схематизм - історично пріоритетний (починаючи з Carpophorophilus, 1732 р.) і панівний для апостеріорних лінгвопроектів принцип (волапюк, есперанто, ідо), в новітній час потіснений натуралізмом (окциденталь, Інтерлінгва-ІАЛА). Усередині схематичних мов можна провести різницю між:

• гіперсхематичними мовами, що допускають використання деякої кількості апріорних морфем, причому регулярно поєднують в слові апостеріорний корінь і апріорне закінчення (есперанто Granda domo)
• гіпосхематичними мовами, що використовують тільки апріорні морфеми (ідіом-неутраль Dom grand), але, на відміну від натуралістичних мов, що поєднують їх за власними правилами.

Кузнецов С. Н. К вопросу типологической классификации международных искусственных языков // Проблемы интерлингвистики: Типология и эволюция международных искусственных языков / Отв. ред. М. И. Исаев. — М.: Наука, 1976. — 159 с.