Іоанникій (Кобзєв)
Іоанни́кій (Ко́бзєв), митрополи́т Луга́нський і Алче́вський (7 лютого 1938, с. Новоселівці Беленіхінського району Бєлгородської області, Російська РФСР — 17 жовтня 2020) — український колабораціоніст з Росією[1], архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату) на спокої. БіографіяІван Якович Кобзєв народився 7 лютого 1938 року в селі Новоселівці Беленіхінського району Білгородської області (Російська РФСР) в російській селянській родині. Тезоіменитство — 17 листопада. 1955 року закінчив сім класів загальноосвітньої школи. У 1955—1958 роках працював на будівництві в Білгороді. Початок служінняПротягом 1958—1960 років навчався в Київській, а після її закриття, у 1960—1962 роках — в Одеській духовній семінарії. 1966 року закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богословських наук за наукову роботу: «Преподобний Ігнатій Брянчанінов і його православний світогляд». У період навчання в Московській духовній школі був зарахований до числа братії Московської Троїце-Сергієвої Лаври. 16 листопада 1964 року прийняв чернечий постриг. 24 листопада того ж року висвячений у сан ієродиякона. З 1966 по 1971 рік ніс послух у Московській Патріархії за Святійших Патріархів Олексія (Симанського) і Пимена (Ізвєкова). 7 квітня 1969 року прийняв сан ієромонаха і через два роки, у 1971, був возведений у сан ігумена. 1971 року став викладачем Одеської духовної семінарії. 1983 року возведений у сан архімандрита. 1986 — призначений настоятелем Покровського собору міста Ізмаїла і благочинним Ізмаїльського округу. Архієрейське служіння13 грудня 1988 року відбулася хіротонія архімандрита Іоанникія в єпископа Слов'янського, вікарія Одесько-Херсонської єпархії. З 19 лютого 1990 року — єпископ Донецький і Луганський. З 1991 року — єпископ Луганський і Старобільський. 1993 року возведений у сан архієпископа, а у 2001 році — у сан митрополита. 31 березня 2007 року, після розділенням Луганської єпархії на дві самостійні[2] носить титул «Луганський і Алчевський». У зв'язку зі збільшенням кількості єпархій Української Православної Церкви у 2007 році включений до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ[3]. На спокої з 20 липня 2012 року. Митрополит Іоанникій у «ЛНР»4 листопада 2014 року Митрополит Іоанникій під час інавгурації, яка відбулась у колонному залі Луганської обласної ради, благословив «главу» «Луганської народної республіки» І. Плотницького.[4][5][6][1] Державні нагороди
Праці
Примітки
Посилання
Інтерв'ю
Виступи і доповіді |
Portal di Ensiklopedia Dunia