Ісупова Неллі Миколаївна

Ісупова Неллі Миколаївна
Ісупова Неллі Миколаївна
Народження	1 березня 1939 (86 років) ; Ставрополь, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1961)
Вчитель	Гончаренко Іван Іванович і Клювгант Діна Еммануїлівна
Діяльність	художниця
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Діти	Ісупов Ілля Володимирович
Нагороди	Премія імені Катерини Білокур (2012)
	Висловлювання у Вікіцитатах

Неллі Миколаївна Ісу́пова (нар. 1 березня 1939, Ставрополь) — українська художниця декоративної кераміки; членкиня Спілки радянських художників України з 1975 року. Лауреатка премій імені Сергія Колоса за 2006 рік та імені Катерини Білокур за 2012 рік^[1]. Мати художників Сергія та Іллі Ісупових.

Біографія

Народилася 1 березня 1939 року в місті Ставрполі (нині Росія). Протягом 1956—1961 років навчалася в Одеському художньому училищі у Івана Гончаренка, Діни Клювгант. Дипломна робота — набір для млинців (майоліка, керівниця В. М. Лобанов).

Упродовж 1961—1975 років працювала провідною художницею на Васильківському майоліковому заводі. Член КПРС з 1965 року. Одночасно у 1970—1980 роках співпрацювала як художниця-монументалістка з Володимиром Ісуповим. У 1987—1988 очолювала творчі групи художників декоративно-ужиткового мистецтва у Будинку творчості Спілки художників України «Седнів» у смт Седневі Чернігської області. 1988 року стала співзасновницею та у 1998—2000 роках очолювала галерею сучасного мистецтва «Триптих» у Києві. Жила у Києві в будинку на вулиці Лютеранській, № 11, квартира № 20^[2] та в будинку на вулиці Антоновича, № 41, квартира № 6^[3].

Творчість

Працювала в галузі художньої кераміки. На Васильківському майоліковому заводі виконала:

вази

«Півні» (1966);
«Червона армія найсильніша...» (1967);
«Мистецтво належить народу» (1969—1970);
«Трактористи»;

кубки

«Запорозький» (1966);
«Ювілейний» (1967);
«Весільний» (1969—1970);
«Гілка» (1974);

миски

«Півень-забіяка» (1967);
«Сад-виноград» (1969);

набори для салату

«Оливковий» (1970);
«Святковий» (1975);

тарілки

«Козак Мамай» (1970);
серія «Цирк» (1971);
«Листочки» (1974).

Також виготовляла фляги, декоративний кахель «Васильківські мотиви» (1973), сувеніри.

Серед пізніших робіт:

декоративна скульптура «Весняний птах» (2000);
«Півник» (2006; майоліка, поливи, ліплення);
декоративний стілець «Вітер» (2007; майоліка, поливи, ліплення);

композиції

«Передчуття весни» (1989; кольорові глини, авторська техніка, високотемпературний виплав);
«Птах секретар» (1997);
«Райські кущі» (2000);
«Кольорові думки» (2002);
«Пісні про кохання» (2008);
«Птахи щастя» (2008);
«Сонце» (2009);
«Смішні звірі» (2009);