Агентство НАТО з керування програмою розвитку системи раннього повітряного попередження та управління

Було запропоновано цю статтю розділити на декілька: NAEW&C Programme Management Organisation (NAPMO) та NAEW&C Programme Management Agency (NAPMA). Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково обговорити.

NATO Airborne Early Warning and Control Programme Management Organisation
Агентство НАТО з керування програмою розвитку системи раннього повітряного попередження та управління
Емблема організації
Абревіатура	NAPMO
Тип	Розвідка
Засновано	грудень 1978
Штаб-квартира	Брюссель, Бельгія
Членство	16 країн
Офіційні мови	англійська, французька

Агентство НАТО з керування програмою розвитку системи раннього повітряного попередження та управління (англ. NATO Airborne Early Warning and Control Programme Management Organisation, NAPMO) — організація Північноатлантичного альянсу, головним завданням якої є контроль стану повітряної і надводної обстановки для проведення комплексного аналізу і оцінки обстановки і змін у театрі військових дій, оцінки виникаючих загроз з урахуванням загальних тенденцій оперативно-стратегічної обстановки, попередження (сповіщення) про ракетноавіаційний напад та участь в безпосередньому управлінні виділеними силами і засобами повітряних сил НАТО при відбитті повітряного удару противника. До організації входять 16 країн-членів Альянсу. Організація безпосередньо підпорядкована Північноатлантичній раді.

У другій половині 1970-х років вище керівництво Організації Північноатлантичного договору зіткнулося з проблемою радіолокаційного забезпечення управління повітряним рухом, а також проблемою контролю порядку використання повітряного простору та радіолокаційного забезпечення вирішення кризових ситуацій у повітрі у мирний час. Велися також дискусії щодо контролю пересування надводних кораблів^[1]. На думку Верховного головнокомандувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі літак має бути оснащений цілим комплексом технічних засобів та мати розвинуту систему інформаційного обміну. До нової програми були залучені спочатку 13 країн-членів НАТО (пізніше 16 країн-членів і 1 країна-спостерігачі). У 1977 році Велика Британія створила власну (національну) програму дальнього радіолокаційного виявлення, але згодилась співпрацювати у новій програмі НАТО. На сьогодні її участь в Організації обмежена.

У грудні 1978 році відповідно до основних положень НАТО 1951 року, організація офіційна запрацювала. В результаті міжнародних угод, що були ратифіковані країнами-учасницями Альянсу, контроль за організацією, а також відповідальність була покладена на Північноатлантичну раду, яка один раз на рік доповідає на своєму засіданні щодо діяльності Організації.

Найвищим органом організації є Рада директорів^[2]. Це незалежний орган, який виконує, передусім, наглядові та контролюючі функції організації. До Ради входять представники від кожної країни-учасниці Організації, окрім Румунії і Франції, які є офіційними спостерігачами Організації, та Великої Британії, участь якої в Організації обмежена. До структури Організації також входять два комітети: фінансово-правовий (англ. Policy and Finance (PF) Committee), який розглядає і примає рекомендації Ради директорів, що відносяться до його компетенції (правова та фінансова площина), та комітет планування і логістики (англ. Operations, Plans, and Logistics (OPL) Committee), який готує рекомендації, розглядає питання щодо технічного забезпечення тощо.

Виконавчим органом Організації є Агентство з управління NAPMA (англ. NAEW&C), яке складається з військового та цивільного персоналу (близько 120 осіб) усіх країн-учасниць Організації. Штаб-квартира головного органу розділена на функції, що виконує і знаходиться в Брюнсумі (Нідерланди), Брюсселі (Бельгія), Монсі (Бельгія), Манхінзі (Німеччина) і Бостоні (США).

Агентство з управління має 5 основних відділів:

• відділ з управління програми (англ. Programme Management Division), який відповідає за реалізацію проектів та оперативних військових потреб;
• відділ підтримки (англ. Programme Support Division), який несе відповідальність за укладення контрактів;
• відділ фінансового контролю (англ. Financial Controller's Office), який відповідає за фінансове планування, облік і аналіз витрат;
• відділ ресурсів і загальних послуг (англ. Human Resources and General Services Office), який відповідає за всі питання, що стосуються персоналу, безпеки, адміністративної підтримки;
• інженерно-технічний відділ (англ. NAEW&C Engineer’s Office), який відповідальний у питаннях забезпечення основних потреб Організації.

• Система АВАКС НАТО
• Північна система попередження

• NATO'S NATI ONS & PARTNERS FOR PEACE: The Reason For Success — 25th anniversary of NATO's AWACS Programme. Preprint No. V/2004. Mönch Verlag, Bonn. ISSN 1566-9009.
• NATO'S SIXTEEN NATIONS & PARTNERS FOR PEACE: AWACS Takes Off Into the 21st Century. Special Edition 1998. Mönch Verlag, Bonn.
• NATO'S SIXTEEN NATIONS: AWACS: Sensors in the Sky. Special Issue 1995. Mönch Verlag, Bonn.
• NATO'S SIXTEEN NATIONS: Airborne Early Warning and Surveillance in NATO. Special Edition 1990. Mönch Verlag, Bonn.

• Довідник НАТО
• Офіційни сайт програми [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]