Північноатлантична рада
Північноатланти́чна ра́да (англ. North Atlantic Council, NAC) — основний орган прийняття політичних рішень Організації Північноатлантичного договору (НАТО), який складається з постійних представників країн-членів. Вона була створена статтею 9 Північноатлантичного договору і є єдиним органом у НАТО, що виводить свої повноваження безпосередньо з договору. ФункціїПівнічноатлантичний договір надає Північноатлантичній раді повноваження створювати допоміжні органи для виконання різних політичних функцій, у тому комітет оборони, з метою імплементації інших частин договору. Від 1952 року комітет перебуває в постійній сесії.[1] Північноатлантична рада може скликатися на рівні постійних представників або складатися з міністрів закордонних справ, оборони або прем'єр-міністрів країн-членів. Північноатлантична рада має такі самі повноваження незалежно від складу, в якому збирається. Рада збирається двічі на тиждень: щовівторка для неформального обговорення під час ланчу, а також щосереди на сесію ухвалення рішень. Зазвичай зібрання відбуваються між постійними представниками — найстаршими за рангом постійними членами кожної делегації, зазвичай старшими державними службовцями чи досвідченими послами. Список постійних членів можна знайти на сайті НАТО.[2] Північноатлантична рада виконує важливі представницькі функції, ухвалює декларації та комюніке, в яких громадськості, а також країнам, що не є членами НАТО, пояснюється політика й рішення Альянсу.[3] Північноатлантична рада також здійснює керування процесом військового планування. Зокрема, Північноатлантична рада затверджує політичний керівний документ Political Guidance для реалізації стратегічної концепції оборони й забезпечення безпеки членів організації Північноатлантичного договору[4]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia