Агнеса Ангальт-Дессауська
Агнеса Ангальт-Дессау, повне ім'я Фредеріка Амалія Аґнеса Ангальт-Дессау (нім. Friederike Amalie Agnes von Anhalt-Dessau, 24 червня 1824 — 23 жовтня 1897) — принцеса Ангальт-Дессау з династії Асканії, донька герцога Ангальтського Леопольда IV та прусської принцеси Фредеріки Вільгельміни, дружина герцога Саксен-Альтенбурзького Ернста I. ЖиттєписАґнеса народилась 24 червня 1824 року в Дессау. Вона була другою донькою в родині герцога Ангальт-Дессауського Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Однак, старша сестра Авґуста померла ще до її народження, і Агнеса стала старшою з трьох дітей, які вижили. Мала молодшого брата Фрідріха та сестру Марію Анну Ангальт-Дессауську. У 28-річному віці пошлюбилася із 26-річним спадкоємцем престолу герцогства Саксен-Альтенбург Ернстом. Весілля відбулося 28 квітня 1853 року в Дессау. На урочистостях був присутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV. За місяць правлячий герцог передав Ернсту ведення справ у країні, а у серпні того ж року пішов з життя. Чоловік Агнеси став офіційним правителем Саксен-Альтенбургу. Їхній шлюб виявився щасливим. Ернст дуже кохав дружину. У пари народилося двоє дітей. Резиденцією подружжя був Альтенбурзький замок.[1] Пожежа 1868 року знищила палац принца та зерносховище, після чого його довелося відбудовувати.[2] Літо родина проводила у замку Гуммельсхайн, що слугував мисливським маєтком та літньою резиденцією.[3] 1872 року там також відбулась пожежа, що знищила все західне крило. Ернст вирішив, що доречніше збудувати нову будівлю. Новий літній замок був готовий 1885.[4] Герцогиня вважалася талановитою художницею. Як і більшість аристократок, займалася благодійністю. Брала участь у догляді за пораненими в ході франко-прусської війни 1870—71 років. Чоловік в цей час очолював один із військових загонів на фронті. 1873 донька Марія пошлюбилася із прусським принцом Альбрехтом і оселилася із ним у Каменецькому замку в Силезії.[5] За кілька років у Аґнеси та Ернста з'явилося троє онуків. 1878 року срібне весілля правлячого подружжя урочисто відзначалося по всій країні. Ернст презентував дружині зменшений лицарський хрест I класу ордена Саксен-Ернестинського дому, так званий «Хрест принцес». ![]() 28 квітня 1893 року, з приводу 40-ї річниці весілля герцогської пари, поблизу містечка Шмьольн, на схилі гори, була відкрита 30-метрова оглядова вежа, збудована за зразком Ейфелевої. Вона дістала назву «Вежа Ернста та Агнес»[de].[6] Тоді ж у 1893 році вийшла праця Аґнеси «Слово до Ізраїля» («Ein Wort an Israel»), що стосувалася антисемітизму та християнства в Німеччині. Наступного року книгу перевели на італійську.[7] Агнеса померла 23 жовтня 1897 року в Гуммельсхайні у 73-річному віці. За наказом Ернста у 1903–1905 роках у Альтенбурзі була збудована меморіальна церква Herzogin-Agnes-Gedächtniskirche, де тіло герцогині перепоховали. Чоловік пережив її трохи більше, ніж на десять років, і пішов з життя 7 лютого 1908 року. Оскільки, син помер немовлям, країну успадкував небіж Ернста—Ернст II. Родина![]() Чоловік Ернст I, герцог Саксен-Альтенбурзький Діти:
ГенеалогіяНагороди
Вшанування пам'яті
Примітки
Література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Агнеса Ангальт-Дессауська
|
Portal di Ensiklopedia Dunia