Фрідріх I (герцог Ангальтський)

Фрідріх I
Фрідріх I
нім. Friedrich I.
	Фрідріх I Світлина герцога Фрідріха
2-й герцог Ангальту
Початок правління:	22 травня 1871
Кінець правління:	24 січня 1904
Попередник:	Леопольд I
Наступник:	Фрідріх II
Дата народження:	29 квітня 1831
Місце народження:	Дессау
Дата смерті:	24 січня 1904 (72 роки)
Місце смерті:	Балленштедт, Німецька імперія
Поховання	Ziebigkd
Дружина:	Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
Діти:	Леопольд, Фрідріх, Єлизавета, Едуард, Аріберт, Александра
Династія:	Асканії
Батько:	Леопольд IV
Мати:	Фредеріка Вільгельміна Прусська
Нагороди:
	Фрідріх I у Вікісховищі

Фрідріх I (нім. Friedrich I.), ім'я при народженні Леопольд Фрідріх Франц Ніколаус Ангальтський (нім. Leopold Friedrich Franz Nikolaus von Anhalt), (нар. 29 квітня 1831 — пом. 24 січня 1904) — другий правитель об'єднаного Ангальтського герцогства у 1871—1904 роках, син герцога Ангальтського Леопольда I та прусської принцеси Фредеріки Вільгельміни. Походив з династії Асканіїв. Генерал від інфантерії прусської армії. Брав участь у проголошенні Німецької імперії в Версалі у січні 1871 року.

Біографія

Леопольд Фрідріх народився 29 квітня 1831 року в Дессау. Він був третьою дитиною та єдиним сином в родині правлячого герцога Ангальт-Дессауського Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Мав старшу сестру Агнесу та молодшу — Марію Анну. Ще одна сестра померла в ранньому віці до його народження.

Освітою спадкоємного принца займався богослов Карл Луппе, випускник університету Галле. Згодом Фрідріх навчався у Боннському та Женевському університетах.

У 1851 році він долучився до прусської армії у чині першого лейтенанту 1-го гвардійського полку піхоти, росквартированого в Потсдамі. Повернувся на батьківщину за два роки.

У травні 1853 року Ангальт-Дессауське герцогство було реформоване у Ангальт-Дессау-Кетенське. Наступного року принц одружився із 16-річною принцесою Саксен-Альтенбурзькою Антуанеттою, кузиною правлячого герцога Саксен-Альтенбургу Ернста I, яка залишилась сиротою. Шлюб був династично спланованим. Вінчання пройшло 22 квітня 1854 у Альтенбурзі. З приводу весілля була випущена пам'ятна медаль. У подружжя народилося шестеро дітей.

У 1863 році всі ангальтські князівства були об'єднані у герцогство Ангальт, під володарюванням батька Фрідріха, який став йменуватися Леопольдом I. Сам принц у 1864 році брав участь у Другій війні за Шлезвіг у складі прусської армії. У 1867 році отримав звання генерал-лейтенанту À la suite. Невдовзі був учасником Франко-прусської війни, брав участь в облозі Туля, битва при Бомоні та Седані. Був присутній під час проголошення Німецької імперії у Версалі. За кілька місяців після цього його батько помер, і Фрідріх став правителем герцогства Ангальт.

У серпні 1876 року кайзер Вільгельм I призначив герцога, який до того часу вже отримав чин генерала від інфантерії, командиром Ангальтського піхотного полку № 93.

Правління Фрідріха тривало більше 30 років. Раптово помер після інсульту в замку Белленштедта 24 січня 1904, передавши трон синові. Був похований в мавзолеї Дессау,^[1] а у 1958 році — перепохований на цвинтарі Цибік^[2].

Родина

Дружина — Антуанетта, принцеса Саксен-Альтенбурзька

Діти:

Леопольд (1855—1888) — спадкоємець престолу Ангальта, був одружений з Єлизаветою Гессен-Кассельською, мав єдину доньку, помер за життя батька;
Фрідріх (1856—1918) — герцог Ангальта у 1904—1918, був одружений з Марією Баденською, дітей не мав;
Єлизавета (1857—1933) — дружина великого герцога Мекленбург-Штреліцького Адольфа Фрідріха V, мала двох синів та двох доньок;
Едуард (1861—1918) — герцог Ангальтський у 1918, був одружений із Луїзою Саксен-Альтенбурзькою, мав шістьох дітей;
Аріберт (1864—1933) — регент Ангальта у 1918, був одружений із Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейнською, дітей не мав;
Александра (1868—1958) — дружина Зіццо Шварцбурзького, мала трьох дітей.

Генеалогія

Нагороди

Прусське королівство

Орден Червоного орла 1-го класу з мечами
- орден (20 травня 1850)
- мечі (1864)
Орден Чорного орла з ланцюгом (1 грудня 1954)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний член (1877)

Австро-Угорщина

Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (1852)
Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1871)

Шведсько-норвезька унія

Орден Меча, великий хрест (30 червня 1869)
Орден Серафимів (13 березня 1873)

Примітки

↑ Мавзолей Дессау [1] [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Цвинтар Цибік в Дессау [2] [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)