Адзукі
Квасоля кутаста (Vigna angularis; (яп. 小豆, адзукі) — однорічна рослина, поширена по всій Південно-Східній Азії та в Гімалаях. Також — квасоля дрібна червона (адзукі)[1], квасоля промениста[2]. Має дрібні боби розміром близько 5 мм. Найбільш відомий червоний вид, проте боби бувають чорними, білими, сірими і різноманітних яскравих відтінків. Незграбна квасоля була окультурнена в Гімалаях. На Корейському півострові і півночі Китаю адзукі вирощували вже в 1000 році до н. е.[3] Пізніше квасоля потрапила в Японію, де сьогодні є другим за популярністю бобовою культурою після сої[4]. НазвиНазва «адзукі» — це транслітерація японської назви квасолі. Слово адзукі (яп. アズキ) може записуватись як каною, так і китайськими ієрогліфами 小豆 «малий біб», по аналогії з соєю (яп. 大豆 дайдзу, «великий біб»). Слово 小豆 є атеджі. В Китаї адзукі називається кит. 小豆, пін. xiǎodòu, кит. 紅豆, пін. hóngdòu і кит. 赤豆, пін. chìdòu. Два останніх слова означають «червоний біб»: майже всі вирощувані види в Китаї мають червоний колір. Корейська назва адзукі — пхат (кор. 팥), в'єтнамська — в'єт. đậu đỏ, досл. «червоний біб». В маратхі ця квасоля відома як лал чавалі (लाल चवळी) — «червоний біб». В Гуджараті адзукі називають чорі[5]. Використання![]() В кухні Азії адзукі часто їдять на десерт. Зокрема її виварюють з цукром, отримуючи анко (яп. 餡子), пасту, популярну у всіх азійських країнах. Анко готують і з добавками, наприклад, каштаном, юебін, баоцзі і хундоубін В японській кухні анко — типова начинка для солодощів: ан-пан, дораякі, імагаваякі, мандзю, монака, амміцу, тайякі і дайфуку готуються з анко. Суп з виварених з цукром і дрібкою солі до густого сиропу адзукі називається сіруко. Адзукі їдять пророщеною. Популярний напій з вареними адзукі. Рис з анко називається секіхан (яп. 赤飯) і готується на свята. З адзукі готують аманатто, популярну добавку до морозива. 20 жовтня 2009 Pepsi випустила японський ринок напій з адзукі[6]. Адзукі з маслом і цукром — популярна страва сомалійської кухні камбууло. Харчова цінністьВ бобах містяться корисні харчові волокна, 200 мл варених бобів — це від 9 до 13 грам волокон. В бобах також багато білка, складних вуглеводів і заліза.[7]. Галерея
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia