Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами[6].
20 липня 1934 року Гришинський район перейменовано в Постишевський район[7].
1936 року утворено Боково-Антрацитівський, Дзержинський, Кагановичський, Сніжнянський та Харцизький райони[8].
3 червня1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловградську області[9]. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.
Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 роки була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область (див. Генеральна округа Сталіно).
1944 року Орджонікідзевський район перейменований в Єнакіївський район[16][17].
20 серпня 1953 року Катиківський район перейменовано в Шахтарський район (з віднесенням смт Катик до статусу міста та перейменуванням районного центру в Шахтарськ)[21].
10 серпня 1960 року ліквідований Дебальцівський район[24][25] (до 1959 Єнакіївський[26]; до 1944
року — Орджонікідзевський район[17]).
9 листопада 1961 року Сталінська область перейменована в Донецьку область.
У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 22: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський[27]. Тобто ліквідовано 13 районів[28][29]: Авдіївський, Дзержинський, Добропільський, Костянтинівський, Краснолиманський, Олександрівський, Першотравневий, Селидівський, Сніжнянський, Старобешівський, Тельманівський, Харцизький та Шахтарський.
6 травня 1963 року був утворений Старобешівський район та ліквідований Новоазовський[28][30].
У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 року проголосили утворення на території області так званої «ДНР». Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.
У 2016 році, в ході декомунізації, було перейменовано чимало населених пунктів[34], а також райони:
↑Указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1938 року «Про поділ Донецької області УРСР на Донецьку і Ворошиловградську області» // Пролетарська правда. — 1938. — № 126 (4932). — 4 червня. — С. 1.
↑Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
↑ абУкраїнська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 15–19.
↑Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 98–101.(рос.)
↑Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 21 — с. 544
Административно-территориальное деление Донецкой области. Список городских, районных, поселковых, руднчных и сельских советов на 1 января 1935 года. – Киев; Сталино: Гос. Изд-во «Нар. хозяйство и учет», 1935. – 48 с.
Населённые пункты Донецкой области: список в административных границах на 1 января 1936 года / Донецкое областное управление народно-хозяйственного учёта. — Харьков, 1936. — 296 c.
Адміністративно-територіальний поділ Сталінської області на 1 липня 1960 року/ Виконком Сталінської області ради депутатів трудящих. – Сталіно, 1960. – 119 с.
Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1966 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 2-е. — Донецьк: Донбас, 1967. — 158 с.
Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1972 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Донецьк: Донбас, 1972. — 150 с.
Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 січня 1979 року / Виконком. Донецької області ради нар. депутатів; [упоряд.: О. Г. Солоденко, В. П. Ганько]. — 4-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1979. — 151 с.
Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 березня 1988 року / Викон. ком. Донецької області ради нар. депутатів; упоряд. В. М. Горбулін. — 5-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1988. — 181, [2] с.: табл., карти
Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 123–156. (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 77–98. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.