Адміністративний устрій Олевського районуАдміністративний устрій Олевського району — адміністративно-територіальний поділ Олевського району Житомирської області на 1 міську територіальну громаду, 1 сільську територіальну громаду і 1 сільську раду, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Олевській районній раді. Адміністративний центр — місто Олевськ[1]. Сучасний устрій районуСписок громад
Список рад
Список рад до початку реформи (2015 року)* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище
ІсторіяРайон утворений 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з 25 сільських рад Олевської та Білокоровицької волостей Коростенського повіту. 12 січня 1924 року ліквідовано Барбарівську сільську раду, 21 серпня 1924 року до складу району включено Андріївську сільську раду Ємільчинського району, 30 жовтня 1924 року в складі району утворено Артинську сільську раду. 25 січня 1926 року Білокоровицьку, Велико-Дивлинську, Жеревецьку, Мало-Дивлинську та Червоноволоцьку сільські ради передано до складу Лугинського району. В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Олевськ Генеральної округи Житомир та складалась з Болярської, Корощинської, Майдан-Копищанської, Обище-Сущанської, Поясківської, Радоробельської, Руднє-Бистренської, Руднє_Озерянської, Руднє-Радовельської, Руднє-Собичинської, Руднє-Хочинської, Сереничської, Чистолузької, Юстинбурзької сільських управ. 11 серпня 1954 року ліквідовано Андріївську, Артинську, Будко-Собичинську, Дубровську та Перганську сільські ради. 9 жовтня 1961 року в складі району утворено Дібрівську селищну раду. 30 грудня 1962 року до складу району включено територію розформованого Лугинського району. 7 січня 1963 року Охотівську сільську раду передано до складу Коростенського району, 4 січня 1965 року Повчанську сільську раду передано до складу Овруцького району. 8 грудня 1966 року передано до складу відновленого Лугинського району Великодивлинську, Жеревецьку, Калинівську, Красноставську, Кремненську, Липниківську, Лугинську, Путиловецьку, Старосільську, Степанівську, Топільнянську та Червоноволоцьку сільські ради. 18 липня 1983 року в складі району було утворено Бучманівську селищну раду[2]. До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили міська, 4 селищні та 20 сільських рад. 25 липня 2016 року в складі району було утворено Білокоровицьку сільську територіальну громаду, до складу котрої увійшли та 3 січня 2017 року припинили існування Бучманівська та Новобілокоровицька селищні і Білокоровицька сільська ради[3]. 11 серпня 2016 року в складі району утворилась Олевська міська територіальна громада, до складу якої увійшли та 17 січня 2017 року виключені з облікових даних Олевська міська, Дружбівська та Новоозерянська селищні, Жубровицька, Журжевицька, Замисловицька, Зольнянська, Зубковицька, Калинівська, Кам'янська, Кишинська, Копищенська, Лопатицька, Майданська, Покровська, Руднє-Бистрянська, Стовпинська, Сущанська, Тепеницька, Хочинська, Юрівська сільські ради[4]. На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року[5], до його складу входили міська та сільська об'єднані територіальні громади і сільська рада. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia