Адміністративний устрій Хорошівського району

Головна стаття — Хорошівський район

Адміністративний устрій Хорошівського району — адміністративно-територіальний поділ Хорошівського району Житомирської області на 3 селищні об'єднані територіальні громади і 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів^[1].

Хорошівський район Житомирської області до адміністративно-територіальної реформи поділявся на 3 селищні і 18 сільських рад, які об'єднували 80 населених пунктів та були підпорядковані Володарсько-Волинській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів^[1].

* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище

Район утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи Волинської губернії під назвою Кутузівський з Будо-Рижанської, Гацьківсько-Руднянської, Грушківської, Давидівської, Дашенської, Дворищенської, Зубринської, Катеринівської, Краївщинської, Кутузівської, Малогорошківської, Писарівської, Поромівської, Рижанської, Селянщинської, Славівської, Солодирівської, Ставківської, Суховольської, Теренцівської, Човнівської та Язвинської сільських рад Кутузівської волості Житомирського повіту.

3 листопада 1923 року в складі району утворено Березівську, з центром у с. Березівка, 22 лютого 1924 року — Лісківську, з центром у с. Ліски, 28 вересня 1925 року — Небізьку, з центром у с. Небіж, та Старобобрицьку, з центром у с. Старий Бобрик, 27 жовтня 1926 року — Федорівську, з центром у кол. Федорівка, 18 грудня 1928 року — Круцьку, з центром у с. Крук, сільські ради.

27 червня 1925 року район перейменовано на Володарський, 26 квітня 1933 року — на Володарсько-Волинський.

23 вересня 1925 року до складу району передано Гацьківську, Ісаківську, Кам'янобрідську, Коритищенську, Красноріченську, Кропивенську, Руднє-Фасівську, Топорищенську, Турчинську, Фасівську сільські ради розформованого Фасівського району. Тоді ж передано до складу Черняхівського району Славівську та Селянщинську, до складу Ушомирського району — Краївщинську сільські ради.

3 червня 1930 року до складу району передано Сколобівську сільську раду Пулинського району. 11 червня 1933 року Краївщинську сільську раду повернуто зі складу Ушомирського району^[2].

В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Коростень Генеральної округи Житомир та складалася з Вишняківської, Колоно-Грушківської, Лезниківської, Новоборівської, Хичівської та Човнівської сільських управ^[3].

11 серпня 1954 року було ліквідовано Гацьківську, Грушківську, Ісаківську, Катеринівську, Коритищенську, Красноріцьку, Круцьку, Лісківську, Руднєгацьківську, Руднєфасівську, Сколобівську, Солодирську, Старобобрицьку, Теренецьку, Турчинську, Федорівську сільські ради, утворено Новоборівську селищну раду, з центром у смт Нова Борова, та Ягодинську сільську раду, з центром у с. Ягодинка.

21 січня 1959 року до складу району включено Емілівську сільську раду розформованого Потіївського району. 5 березня 1959 року ліквідовано Кам'янобрідську, Малогорошківську, Писарівську, Ставківську, 5 березня 1960 року — Ягодинську сільські ради.

30 грудня 1962 року, Указом Президії Верховної ради УРСР, район було ліквідовано, сільські ради району передали до складу Черняхівського району.

Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 3-х селищних (Володарсько-Волинської, Іршанської, Новоборівської) та 15 сільських (Березівської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Емілівської, Зубринської, Краївщинської, Кропивнянської, Небізької, Поромівської, Радицької, Суховільської, Топорищенської, Фасівської, Ягодинської) рад^[2].

До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 3 селищних та 18 сільських рад.

10 серпня 2015 року в складі району утворено Іршанську та Новоборівську селищні територіальні громади, через що було ліквідовано Іршанську, Новоборівську селищні та Добринську, Кропивнянську, Небізьку, Ягодинську сільські ради^[4].

3 серпня 2016 року в складі району було утворено Хорошівську селищну територіальну громаду, внаслідок чого припинили існування Хорошівська селищна та Березівська, Грушківська, Давидівська, Дашинська, Дворищенська, Зубринська, Краївщинська, Поромівська, Рижанська, Сколобівська, Суховільська сільські ради^[5].

На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року^[6], до його складу входили 3 селищні громади та 2 сільські ради.