Азаревич Дмитро Іванович
Дмитро Іванович Азаревич (1848 — 1912[1] або 1920[2]) — юрист, історик римського и візантійського права. БіографіяНародився в Могилевській губернії в родині професора законознавства Горигорецького землеробського інституту. Спочатку навчався в петербурзькій школі Святої Анни, потім — у 3-й гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1870 році закінчив юридичний факультет Петербурзького університету, отримавши золоту медаль за випускний твір «Про договор доручення». Був залишений при університеті стіпедіатом для підготовки до професорського звання на кафедрі римського права; 1872 року захистив магістерську дисертацію «Про відмінність між опікою і піклуванням за римським правом» і був відправлений 1873 року за кордон. Після повернення до Росії, з 1876 року був екстраординарним професором у ярославському Демидівському юридичному ліцеї. У лютому 1876 року представив у Московському університеті докторську дисертацію «Патриції та плебеї в Римі», яка була піддана суворій критиці, в той час доцентом — С. А. Муромцевим. У 1877 році захистив в одеському Новоросійському університеті докторську дисертацію «Прекарій за римським правом», за яку отримав ступінь доктора цивільного права. У травні 1882 року перейшов у званні ординарного професора в Новоросійський університет; потім, у квітні 1887 року, призначений професором Варшавського університету по кафедрі цивільного судоустрою та судочинства. У 1890-і роки додатково став читати римське право. Дослідження Д. І. Азаревича стосувалися трьох напрямків: патриції і плебеї в Стародавньому Римі, користування землею в римському праві, християнство в античному світі. Він дотримувався культурно-історичного погляду на історію, відкидав авторитети та загальноприйняті теорії римського права, наполегливо висуваючи власні теорії, які часто різко критикували опоненти. Писав юридичні статті та рецензії в журнали «Російський вісник» і «Журнал цивільного і кримінального права». Твори
Література
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia