Академіка Барабашова (станція метро)

Академіка Барабашова
Харківський метрополітен Салтівська лінія
Загальні дані
Тип	колонна трипрогінна мілкого закладення
Стара назва	Барабашова
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Будівництво
Дата відкриття	11 серпня 1984
Архітектор(и)	В. А. Співачук, П. Г. Чечельницький, І. Т. Карпенко
Інженер(и)-конструктор(и)	А. В. Варич, П. Д. Пашков, З.  Д. Черняковська
Транспорт
Виходи до	вулиця Академіка Павлова, Ювілейний проспект
Наземний транспорт	А 6е, 7е, 10е, 15е, 121е, 137е, 152е, 201е, 206е, 207е, 213е, 214е, 225е, 240е, 255е, 267е, 269е, 271е, 281е Т 16, 16а, 27 Тр 24
Інше
Географічні координати	50°0′7.75″ пн. ш. 36°18′10.3″ сх. д. / 50.0021528° пн. ш. 36.302861° сх. д. / 50.0021528; 36.302861
Стільниковий зв'язок	Київстар

п о р Салтівська лінія
Легенда
Дружби Народів Оборотні тупики Салтівська Студентська Академіка Павлова Академіка Барабашова ТЧ-2 «Салтівське» вул. Шацька вул. З'єднана Метроміст через р. Харків Київська Ярослава Мудрого Університет Історичний музей Оборотні тупики ССГ до першої лінії р. Харків Площа Урицького р. Лопань Жовтнева Новожанове

«Академіка Барабашова» — 18-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Салтівській лінії між станціями «Київська» і «Академіка Павлова». Станція була названа на честь Барабашова Миколи Павловича.

Вихід до найбільшого міського ринку.

Станція здана в експлуатацію 11 серпня 1984^[1] під назвою «Барабашова». До моменту здачі другої черги Салтівської лінії 23 жовтня 1986 станція була кінцевою. 19 листопада 2003 рішенням Харківської міськради станція була перейменована на «Академіка Барабашова».^[2]

Стеля залу оснащена овальними нішами і ребристими плитами. Стики між різними конструкціями збігаються з розвилкою колон. Єдиний ансамбль різних залізобетонних конструкцій надає станції особливий затишок. Колійні стіни оснащені металлоемалевими об'ємними елементами блакитного кольору. V-подібні колони станції прикрашені білим мармуром, підлога платформи — світло-сірим гранітом і чорним лабрадоритом, стіни вестибюля — сірим Уфалєйським мармуром. Художній образ станції розкривають вітражі у вестибюлі станції на тему про будову всесвіту і його пізнанні.

Колонна трипрогінна мілкого закладення (спеціальний проєкт). Особливість конструкції станції в Y-подібних колонах й 9 метровому інтервалі між колонами.

Із західного боку станції побудована гілка в електродепо «Салтівське». Зі східного боку залишився з'їзд від першої черги Салтівської лінії, нині використовується для обороту технічних рейсів в електродепо «Салтівське».

• 
  Платформа станції
• 
  Одна з люстр станції

• Офіційний сайт Харківського метрополітену [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про метрополітени України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.