Александар Тирнанич
Александар Тирнанич (сербохорв. Aleksandar Tirnanić, нар. 15 липня 1910 — пом. 13 грудня 1992, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції правого нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуб БСК, а також національну збірну Югославії. П'ятиразовий чемпіон Югославії. Як тренер збірної — олімпійський чемпіон 1960 року. Клубна кар'єраНародився 15 липня 1910 року. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Югославія» та БСК. У дорослому футболі дебютував 1927 року у сімнадцятирічному віці виступами за команду клубу БСК, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала чотирнадцять років. Загалом у складі команди з врахуванням товариських матчів зіграв 500 матчів. Виступав на позиці правого крайнього нападника. У перші роки в команді у 1929 і 1930 роках ставав з командою переможцем чемпіоном Белграда, завойовував бронзу чемпіонату в 1928 і срібло в 1929 роках. Свою першу перемогу у національному чемпіонаті БСК із Тирнаничем у складі здобув у першості 1931 року. Перемога вийшла дуже впевненою, адже столичний клуб виграв усі 10 матчів турніру, випередивши найближчого переслідувача загребську «Конкордію» на 9 очок. Лідерами тієї команди разом з Александером були Милорад Арсеньєвич, Благоє Мар'янович, Джордже Вуядинович, Любиша Джорджевич, провідні гравці національної збірної. Загалом у 30-х роках БСК домінував у югославському футболі. Тирнанич здобував титули чемпіона Югославії у 1933, 1935, 1936 і 1939 роках. ![]() Стоять: Михайлович, Стефанович, Джокич, Вуядинович, Арсеньєвич, Секулич, Івкович, Якшич. Сидять: Тирнанич, Мар'янович, Бек Виступи за збірну1929 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 50 матчів, забивши 12 голів. У 1930 році став учасником першого розіграшу чемпіонату світу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, створивши найбільшу сенсацію змагань: на груповій стадії перемогла збірну Бразилії (2:1, Тирнанич відзначився першим забитим м'ячем у цьому матчі). Здолавши у другому матчі Болівію (4:0), югослави потрапили до півфіналу, де поступились майбутньому чемпіонові збірній Уругваю з рахунком 1:6. Також у складі збірної був переможцем Балканського кубку. Під час турніру в Афінах 1934-35 югослави в першому матчі змагань програли Греції (1:2), але завдяки перемогам над Болгарією (4:3, два голи на рахунку Тирнанича) і Румунією (4:0, знову відзначився голом) зуміли вийти на перше місце у підсумковій таблиці. Кар'єра тренераРозпочав тренерську кар'єру 1946 року, очоливши тренерський штаб збірної Югославії. Загалом тренував команду з перервами тричі . Був учасником чемпіонату світу 1954 року у Швейцарії і чемпіонату світу 1958 року у Швеції. Обидва рази команда зупинялась на стадії чвертьфіналу. В 1960 році здобув зі збірною титул олімпійського чемпіона, а також срібло чемпіонату Європи у складі тріо тренерів разом з Драгомиром Ніколичем і Любомиром Ловричем. Помер 13 грудня 1992 року на 82-му році життя у місті Белград. Статистика виступівСтатистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
![]() Титули і досягненняЯк гравця
Як тренераПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia