Фахрудін Юсуфі

	Фахрудін Юсуфі
	Фахрудін Юсуфі
	Юсуфі в травні 1966 року
Особисті дані
Народження	8 грудня 1939
	Драгаш, Югославія
Смерть	9 серпня 2019 (79 років)
	Гамбург, Німеччина
Зріст	177 см
Вага	72 кг
Громадянство	СФРЮ
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
1970—1972	«Германія» (Вісбаден)
1972	«Дорнбірн 1913»
Національна збірна
Тренерська діяльність**
1980—1981	«Шальке 04»
1982—1985	«Ваттеншайд 09»
1986—1987	«Мюнхен 1860»
1987—1988	«Партизан» (Белград)
1989	«Челік» (Зениця)
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Фахрудін Юсуфі у Вікісховищі

Фахрудін Юсуфі (сербохорв. Fahrudin Jusufi; 8 грудня 1939, Драгаш — 9 серпня 2019) — югославський футболіст горанського походження, чемпіон Олімпійських ігор в Римі і срібний призер чемпіонату Європи 1960 року.

Кар'єра гравця

Клубна

Вихованець футбольної школи белградського «Партизана», у складі «гробарів» дебютував в 1957 році, виступаючи на позиції захисника. У складі цього клубу чотири рази ставав чемпіоном Югославії, з командою дійшов до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1965/66, в якому югославський клуб у впертій боротьбі поступився «Реалу».

У 1966 році комуністичний уряд Югославії дозволив Фахрудіну відправитися виступати в Західну Німеччину, і він підписав контракт з франкфуртським «Айнтрахтом». За 4 роки виступів він провів 111 матчів в рамках національного чемпіонату ФРН, але забив лише два голи. Юсуфі став одним з перших захисників, який підключався до атак команди. З 1970 по 1972 роки він виступав разом зі своїм співвітчизником Звезданом Чебинацем в команді Третьої ліги «Германія» з Вісбадена, перш ніж завершити свою ігрову кар'єру в 1972 році в австрійській команді «Дорнбірн».

У збірній

У складі збірної Югославії Фахрудін Юсуфі дебютував у віці 20 років і виступав на Олімпійських іграх в Римі, першому чемпіонаті Європи у Франції та першості світу в Чилі. На Олімпіаді в італійській столиці Юсуфі став олімпійським чемпіоном разом з іншими учасниками, а на першості Європи став срібним призером. Всього ж він провів 55 матчів за збірну Югославії.

Кар'єра тренера

З квітня 1980 по травень 1981 року Юсуфі був головним тренером «Шальке 04», потім провів три роки як наставник команди «Ваттеншайд 09» і один сезон у клубі «Мюнхен 1860». Останнім місцем роботи Юсуфі була робота тренером белградського «Партизана». У 1989 році він тренував «Челіка».

Титули та досягнення

Як гравця

Чемпіон Югославії: 1960-61, 1961-62, 1962-63, 1964-65
Володар Кубка Інтертото: 1966–67
Олімпійський чемпіон: 1960
Віце-чемпіон Європи: 1960

Особисте життя

Є син Саша, який також був професійним футболістом і виступав у Німеччині.

Цікаві факти

Юсуфі не любив говорити про політику: в 1991 році він заявив, що югославські проблеми його не стосуються, оскільки він горанець за національністю і не може бути об'єктом переслідування на національному чи релігійному ґрунті^[3].
Свого часу Юсуфі виступав у німецькому суді свідком на захист кримінального авторитета Любомира Магаша і навіть нібито готував для нього алібі^[4].