Альметов Олександр Давлетович

Олександр Альметов
Особові дані
Повне ім'я	Олександр Давлетович Альметов
Народження	18 січня 1940(1940-01-18)  Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть	21 вересня 1992(1992-09-21) (52 роки)  Москва, Росія
Зріст	178 см
Вага	83 кг
Позиція	центральний нападник
Номер	9 (ЦСКА)
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	Ігри (голи)
1958–1967	ЦСКА (Москва)	220 (212)
Національна збірна**
Роки	Збірна	Ігри (голи)
1959–1967	СРСР	107 (75)
Нагороди і звання
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію поновлено 13 березня 2013.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну поновлено 13 березня 2013.

Олександр Давлетович Альметов (рос. Александр Давлетович Альметов; нар. 18 січня 1940, Київ, СРСР — пом. 21 вересня 1992, Москва, Росія) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон.

Вихованець хокейної школи ЦСКА (Москва). За основну команду дебютував у сезоні 1958/59. Більшість часу грав з Костянтином Локтєвим та Веніаміном Александровим. Ця ланка існувала сім років і вважається найсильнішою у радянському хокеї першої половини 60-х років. Сучасники називали їх «тріо академіків». Семиразовий чемпіон СРСР (1959—1961, 1963—1966). Найкращий снайпер 1964 року — 40 закинутих шайб. Всього в чемпіонатах СРСР провів 220 матчів (212 голів). Володар кубка СРСР 1961, 1966, 1967. У кубкових матчах закинув 15 шайб. За результатами сезону обирався до символічної збірної. Член клуба Всеволода Боброва (306 голів).^[1]

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1960, 1964). У Скво-Веллі здобув бронзову нагороду, а в Інсбруку збірна СРСР була найсильнішою.

Чемпіон світу 1963—1967; третій призер 1960, 1961. На чемпіонатах Європи — шість золотих (1960, 1963—1967) та одна срібна нагорода (1961). Двічі був обраний до символічної збірної (1965, 1967).^[2]

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 50 матчів (37 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 107 матчів (75 голів).

1967 року Альметов, який і раніше не дуже дотримувався спортивного режиму, після перемоги на чемпіонаті світу 1967, на якому він увійшов до символічної трійки кращих нападників, пропустив літню підготовку і виявився неготовим до нового хокейного сезону. У відповідь на вимоги тренерів і керівництва ЦСКА збільшити кількість тренувань і дотримуватися спортивного режиму Альметов оголосив, що завершує виступи.^[3]

Після цього ще деякий час пограв в армійській команді міста Куйбишев. Завершив виступи у неповних 28 років. Пробував працювати тренером в школі ЦСКА, але не сподобалося. Не знайшов прийнятного для себе роду занять, не пов'язаного зі спортом. Працював землекопом, у лазні. Рік мешкав у США.

Помер 21 вересня 1992 року на 53-му році життя у Москві. Похований на Ваганьківському кладовищі.

	...Саша Альметов не перетримував шайбу в болючих пошуках найкращого рішення - він знаходив його миттєво. Надзвичайно висока техніка дозволяла йому творити дива у найскладніших ситуаціях. Його результативність деколи викликала здивування. Одного разу, в матчі з московським «Динамо», він закинув шість шайб і нагнав страху на всіх суперників на цілий сезон...
— Анатолій Фірсов [4]

	Трійка складається, якщо я думаю на п'ять ходів вперед, а мій партнер - на чотири, або краще на шість. Альметов і Александров були саме такими партнерами
— Костянтин Локтєв [5]

• 1963 — «Заслужений майстер спорту СРСР»
• 1965 — Орден Трудового Червоного Прапора

• Олімпійський чемпіон (1): 1964
• Бронзовий призер Олімпійських ігор (1): 1960
• Чемпіон світу (5): 1963, 1964, 1965, 1966, 1967
• Бронзовий призер чемпіонату світу (2): 1960, 1961
• Чемпіон Європи (6): 1960, 1963, 1964, 1965, 1966, 1967
• Срібний призер чемпіонату Європи (1): 1961
• Чемпіон СРСР (7): 1959, 1960, 1961, 1963, 1964, 1965, 1966
• Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1967
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1962
• Володар кубка СРСР (3): 1961, 1966, 1967

• Символічна збірна чемпіонату світу (2): 1965, 1967
• Найкращий снайпер чемпіонату СРСР (1): 1964 (40 голів)

• Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія на сайті Championat.com^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
• Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)