Аліциклічні сполуки

А́ліциклі́чні сполу́ки — органічні сполуки, молекули яких містять замкнені кільця з атомів вуглецю, що є частково або повністю насиченими. Аліциклічні сполуки не мають ароматичного характеру і разом з ароматичними сполуками становлять розділ ізоциклічних, або карбоциклічних сполук.

Аліциклічні сполуки класифікують за кількістю атомів у кільці, за кількістю кілець, наявністю або відсутністю кратних зв'язків. Серед них розрізняють моно- й поліциклічні, спіранові, каркасні. В них розрізняють ізомерію циклів, ізомерію бічних ланцюгів та розташування їх у циклах, стереоізомерію. Аліциклічні сполуки — важливі моделі для розвитку конформаційного аналізу.

Найбільшою хімічною стійкістю відзначаються 5- та 6-членні цикли (циклопентан, циклогексан).

Аліциклічні сполуки містяться у нафті, ефірних оліях, стеринах, стероїдах, антибіотиках тощо. Застосовують, зокрема, як паливо (в тому числі ракетне), інсектициди, лікувальні препарати, напівпродукти у виробництві синтетичних волокон.