Андгуладзе Давид Ясонович

Андгуладзе Давид Ясонович
Андгуладзе Давид Ясонович
груз. დავით ანდღულაძე
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	3 (15) жовтня 1895 або 15 жовтня 1895
Місце народження	Бахвіd, Озургетський повітd, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Дата смерті	29 листопада 1973 (78 років)
Місце смерті	Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання	Дідубійський пантеон
Громадянство	Російська імперія; Закавказька Демократична Федеративна Республіка; Грузинська Демократична Республіка; Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка; СРСР
Професії	оперний співак, музичний педагог, співак
Освіта	Тбіліська державна консерваторія (1927)
Відомі учні	Анджапарідзе Зураб Іванович, Андгуладзе Нодар Давидовичd, Лосицький Володимир Всеволодович і Соткілава Зураб Лаврентійович
Співацький голос	драматичний тенорd
Партія	ВКП(б)
Заклад	Грузинський театр опери і балету імені Захарія Паліашвілі, Большой театр і Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі
Нагороди	; Народний артист Грузинської РСР
Вчене звання	професор
Діти	Андгуладзе Нодар Давидовичd

Дави́д Ясо́нович Андгула́дзе (15 жовтня 1895, Бахві — 29 листопада 1973, Тбілісі) — грузинський радянський оперний співак (драматичний тенор) і музичний педагог, професор з 1958 року. Батько оперного співака Нодара Андгуладзе^[2].

Життєпис

Народився 3 [15] жовтня 1895(18951015) року в селі Бахві (нині Озургетський муніципалітет Гурії, Грузія) в сім'ї селянина. 1927 року закінчив Тбіліську консерваторію (клас професора Євгена Вронського)^[3].

З 1925 року виступав у Грузинській оперній студії під керівництвом Костянтина Марджанішвілі. 1926 року дебютував у партії Річарда (опера «Бал-маскарад» Джузеппе Верді) на сцені Грузинського театру опери та балету. Був солістом: протягом 1927—1929 років Оперного театру імені Костянтина Станіславського у Москві; у 1929—1933 — Грузинського театру опери та балету; у 1933—1935 роках — Большого театру у Москві; у 1935—1955 роках — знову Грузинського театру опери та балету, де з 1945 по 1949 рік обіймав також посаду художнього керівника. Член ВКП(б) з 1946 року^[3].

Водночас із творчою діяльністю з 1946 року викладав у Тбіліській консерваторії (професор з 1958 року). Серед учнів Зураб Анджапарідзе, Нодар Андгуладзе^[3], Володимир Лосицький^[4], Зураб Соткілава^[5].

Помер у Тбілісі 29 листопада 1973 року.

Творча діяльність

Виконав партії:

Тарієль («Сказання про Тарієля» Шалви Мшвелідзе);
Абесалом, Малхаз («Абесалом та Етері», «Даїсі» Захарія Паліашвілі);
Герман («Винова краля» Петра Чайковського);
Левко, Григорій («Травнева ніч», «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова);
Радамес («Аїда» Джузеппе Верді);
Хозе («Кармен» Жоржа Бізе);
Отелло («Отелло» Вільяма Шекспіра);
Каварадосі, Рудольф («Тоска», «Богема» Джакомо Пуччіні);
Каніо («Паяци» Руджеро Леонкавалло).

В 1930-х роках з успіхом гастролював в Україні.

Відзнаки

премії

сталінська премія (1947; за виконання заголовної партії в опері «Сказання про Таріеля»)^[6];
державна премія Грузинської РСР імені Захарія Паліашвілі (1973)^[5];

ордени

орден Трудового Червоного Прапора (14 січня 1937);
два ордени Леніна (1946; 1950^[7]);

почесні звання

народний артист Грузинської РСР (1941);
народний артист СРСР (1950)^[3].

Примітки

↑ ^а ^б საქართველოს ბიოგრაფიული ლექსიკონი — 2001.
d:Track:Q58357743
↑ Андгуладзе Нодар Давидовичч // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Стб. 161. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.)
↑ ^а ^б ^в ^г Музыкальная энциклопедия, 1973.
↑ І. Д. Гамкало. Лосицький Володимир Всеволодович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
↑ ^а ^б დავით ანდღულაძე / Біографічний словник Грузії. (груз.)
↑ Большая советская энциклопедия та 1969—1978.
↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О награждении орденами и медалями артистов театров Грузинской СССР» / «Советское искусство» № 78 (1270) від 11 листопада 1950 року. С. 2.

Література

Н. Э. Андгуладзе, Давид Ясонович // Театральная энциклопедия / Главный редактор: С. С. Мокульський. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1961. — Т. I А—Глобус. — Ствп. 196—197.;
Андгуладзе Давид Ясонович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 75.;
Андгуладзе Давид Ясонович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
В. И. Зарубин. Андгуладзе Давид Ясонович // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Стб. 161. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.);
Андгуладзе Давид Ясонович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.