Анджапарідзе Зураб Іванович

Анджапарідзе Зураб Іванович
Анджапарідзе Зураб Іванович
груз. ზურაბ ივანეს ძე ანჯაფარიძე
Основна інформація
Дата народження	12 квітня 1928
Місце народження	Кутаїсі, Грузинська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Дата смерті	12 квітня 1997 (69 років)
Місце смерті	Тбілісі, Грузія
Громадянство	СРСР; Грузія
Професії	оперний співак, співак
Освіта	Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі
Вчителі	Андгуладзе Давид Ясонович
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал[d]
Партія	КПРС
Нагороди	; Народний артист Грузинської РСР Премія Закарія Паліашвіліd
Діти	Eteri Andjaparidzed
	Файли у Вікісховищі

Зураб Іванович Анджапарідзе (груз. ზურაბ ივანეს ძეანჯაფარიძე; нар. 12 квітня 1928, Кутаїсі — пом. 12 квітня 1997, Тбілісі) — радянський грузинський оперний співак (лірико-драматичний тенор), театральний режисер, педагог. Народний артист СРСР (1966)^[4].

Біографія

Зураб Анджапарідзе народився 12 квітня 1928 року в Кутаїсі (Грузія).

У 1952 році закінчив Тбіліську консерваторію ім. В. Сараджішвілі (клас Давида Андгуладзе^[4]).

У 1952—1959 і з 1970 року — соліст Грузинського театру опери та балету імені З. П. Паліашвілі в Тбілісі. У 1979—1982 роках — директор театру.

У 1959—1970 роках — соліст Большого театру в Москві.

Виступав на концертній естраді, в репертуарі романси П. І. Чайковського, М. А. Римського-Корсакова, С. В. Рахманінова, неаполітанські пісні, вокальні цикли О. В. Тактакішвілі.

Ставив оперні спектаклі в Кутаїському оперному театрі, Вірменському театрі опери та балету ім. О. А. Спендіарова в Єревані.

З 1958 року гастролював за кордоном: Чехословаччина, Болгарія, Італія, Франція, Югославія, Канада, Румунія, Польща, Греція.

Записувався на грамплатівки.

З 1972 року — викладач Тбіліської консерваторії імені В. Сараджішвілі (з 1984 — професор), потім завідувач кафедри музичних дисциплін Тбіліського театрального інституту імені Шота Руставелі^[5].

Був членом журі міжнародних конкурсів вокалістів, у тому числі V Міжнародного конкурсу ім. Петра Чайковського (Москва, 1974). Перший голова Міжнародного конкурсу ім. Д. Андгуладзе (Батумі, 1996).

Зураб Анджапарідзе помер 12 квітня 1997 року в Тбілісі.

Велика частина його творчої діяльності пов'язана з Грузією, для розвитку музичної культури якій він зумів зробити чимало.^[6]

Похований у сквері Грузинського оперного театру імені З. П. Паліашвілі^[7] поряд з корифеями грузинської оперної музики Захарій Паліашвілі та Вано Сараджішвілі^[8]^[9].

Звання та нагороди

II премія конкурсу вокалістів IV Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві (1957)
Заслужений артист Грузинської РСР (1958)
Народний артист Грузинської РСР (1961)^[10]
Народний артист СРСР (1966)
Державна премія Грузинської РСР імені 3. Паліашвілі (1971)
Орден Жовтневої Революції (1981)
Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
Почесний громадянин Тбілісі (1987)

Творчість

Вокальні партії

Грузинський театр опери та балету імені З. П. Паліашвілі

«Абесалом і Етері» З. П. Паліашвілі — Абесалом
«Даїсі» З. П. Паліашвілі — Малхаз
«Алеко» С. В. Рахманінова — молодий циган
«Латавра» З. П. Паліашвілі — Гурам
«Міндія» О. В. Тактакішвілі — Міндія
«Арсен» А. І. Букія — Арсен
«Наречена півночі» Д. А. Торадзе — Іване Еріставі
«Баши-Ачуки» А. П. Кереселідзе — Баши-Ачуки
«Отелло» Дж. Верді — Отелло
«Паяци» Р Леонкавалло — Каніо
«Сільська честь» П. Масканьї — Турриду
1970 — «Пікова дама» П. І. Чайковського — Герман
1970 — «Дон Карлос» Дж. Верді — Дон Карлос
1973 — «Кармен» Ж. Бізе — Хозе
1977 — «Тоска» Дж. Пуччині — Каварадоссі

Большой театр

1958 — «Винова краля» П. І. Чайковського — Герман
1958 — «Іоланта» П. І. Чайковського — Водемон
1959 — «Травіата» Дж. Верді — Альфред
1959 — «Аїда» Дж. Верді — Радамес
1959 — «Кармен» Ж. Бізе — Хозе
1960 — «Ріголетто» Дж. Верді — Герцог
1961 — «Фауст» Ш. Ф. Гуно — Фауст
1963 — «Дон Карлос» Дж. Верді — Дон Карлос
1964 — «Борис Годунов» М. П. Мусоргського — Самозванець

Постановки

Кутаїський оперний театр

1979 — «Міндія» О. В. Тактакішвілі
1981 — «Лела» Р. І. Лагідзе
1988 — «Даїсі» З. П. Паліашвілі

Фільмографія

1960 — Пікова дама (фільм-опера) — вокал, партія Германа
1963 — Іоланта (фільм-опера) — вокал, партія Водемона
1966 — Абесалом і Етері (фільм-опера) — вокал, партія Абессалома
1971 — Даиси (фільм-опера) — вокал, партія Малхаза
2008 — Володар тенорового Олімпу (документальний фільм)

Пам'ять

У Тбілісі, на будинку № 31 по вулиці З. Паліашвілі, де жив співак, у 1998 році відкрита меморіальна дошка.
Заснована премія імені З. Анджапарідзе, першим лауреатом якої став грузинський тенор Т. Гутушвілі.
У Грузії створено фонд імені Зураба Анджапарідзе.
У 2008 році, до 80-річчя співака, вийшла в світ книга «Зураб Анджапарідзе» (М., упоряд. В. Свєтозаров).