Антиземля
Антиземля́ (грец. Ἀντίχθων Антихтон, також Глорія, Гор) — гіпотетичне космічне тіло за Сонцем, яке знаходиться на протилежній точці орбіти Землі (в точці Лагранжа L3), яке синхронно рухається, знаходячись в орбітальному резонансі 1:1 з Землею, але входить у зону видимості з Землі кожні 68—73 роки. Першими гіпотезу про її існування висунули піфагорійці. Згідно з сучасними науковими даними, в цій точці немає жодних небесних тіл. АстрофізикаГіпотетичне тіло, що знаходиться в точці L3, впливало б своєю гравітацією на орбіти інших планет. Вплив тіла розміром близько 150 км і більше був би достатньо сильним, щоб його було помітно[1]. У 2007 році була запущена пара супутників STEREO; їх орбіти на початковій стадії роботи дозволяли безпосередньо спостерігати область точки L3. Жодних об'єктів там не було виявлено[2]. До результатів зондування були теорії на підтримку існування цієї гіпотетичної планети, наприклад, астронома К. П. Бутусова[3][4], який називав її «Глорія»[5]. Він помічав, що відомі астрономи XVII—XVIII ст. неодноразово спостерігали[6][7] невідомий об'єкт біля Венери, розміром приблизно з 1/3 її розміру, який приймали за її супутник; пізніше це трактувалося як гіпотетична Антиземля, яка має гравітаційні коливання орбіти. Однак, спостережуваний об'єкт виглядав як «якесь серпоподібне тіло». А для спостерігача з Землі гіпотетична «Антиземля» може відбивати Сонячне світло тільки повним диском. Із законів гравітаційної взаємодії випливає, що стійке положення космічного тіла відносно системи Сонце-Земля можливе лише в точках Лагранжа L4 L5. Сонце, Земля та тіло, що перебуває в цій точці, повинні утворювати вершини рівностороннього трикутника. Рівновага ж у точці L3 нестійка, і тіло, що там перебуває, за короткий за астрономічними масштабами час має покинути цю область простору. У фантастиціАмериканська серія коміксів «Близнючки-Землі» (1952—1963) описує антиземлю під назвою Терра, чиї технологічно розвиненіші за землян жителі відвідують Землю[8]. Джон Норман створив серію романів еротичної фантастики про планету-антиземлю Гор, яку інопланетяни населили представниками різних історичних земних культур[9]. У кайджю-фільмі 1969 року «Ґамера проти Гуйрона» антиземля під назвою Терра постраждала від нападу інопланетян і туди потрапляють двоє земних дітей, яких рятує захисниця Землі, велетенська черепаха Ґамера[10]. В серіалі «Доктор Хто» антиземля під назвою Мондас була батьківщиною кіберлюдей, як це показано в епізоді «Десята планета» 1966 року[11]. Антиземля згадується в романі українського письменника Олеся Бердника «Стріла часу» (1960). Ця планета під назвою Наа, чия рідна зоря згасла, прибуває до Сонячної системи та розташовується на тій же орбіті, що й Земля. Її утопічне населення потім утворює з людьми союз. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
