БТ-7А

БТ-7А
БТ-7А
Тип	легкий танк; Схема: класична
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1936-1945
Оператори	СРСР
Історія виробництва
Виготовлення	1936-1938
Виготовлена; кількість	155
Характеристики
Вага	14,0
Довжина	5660
Довжина ствола	16
Ширина	2290
Висота	2417
Обслуга	3
Калібр	76-мм танкова гармата зразка 1927/32 років (КТ)
Підвищення	−8…+25°
Приціл	телескопічний ТОП, перископний ТП-1
Броня	сталева катана гомогенна; Лоб: верх: 20 / 18°, середина: 15 / 60°, низ: 15—20 / 0—60°; Борт: 15+4 / 0°; Корма: верх: 10 / 55°, середина: 13 / 10°, низ: 13 / 58°; Дах: 10; Днище: 6; Башта: лоб: 15 / 0°, маска гармати: 15, борт: 15 / 0°, корма: 15 / 0°, дах: 10 / 85—90°
Головне; озброєння	боєкомплект: 45
Другорядне; озброєння	3 × 7,62-мм ДТ-29; боєкомплект: 3339
Двигун	V-подібний; 12-циліндровий карбюраторний М-17Т; 400
Підвіска	типу Крісті; 8×2/2; тиск на ґрунт: 0,85
Дорожній просвіт	400
Швидкість	шосе: 52 (на гусеницях); 72 (на колесах)
Прохідність	підйом: 42°; стінка: 0,75; рів: 2,5; брід: 1,2
	БТ-7А у Вікісховищі

Докладніше: БТ-7

БТ-7А («артилерійський») — одна з модифікацій радянського танка БТ-7. Являла собою танк артилерійської підтримки, озброєний 76-мм гарматою КТ у башті збільшених розмірів.

Історія

Паралельно з основною модифікацією випускалися артилерійські танки БТ-7А з баштою збільшеного розміру з 76-мм гарматою зразка 1927/32 років (КТ) і трьома кулеметами ДТ, один з яких розташовувався в кульовій установці праворуч від гармати, другий — в дверцятах ніші і третій — в зенітній турельній установці П-40. Боєкомплект танка складався з 50 пострілів і 40 у танка з радіостанцією, 3339 патронів. У дослідному порядку на БТ-7А встановлювалися 76-мм гармати Л-10 та Ф-32. Всього було випущено 154 танка БТ-7А.

Конструкція

У зв'язку з установкою башти Т-26-4 з 76-мм гарматою, в корпус танка були внесені деякі зміни: збільшено діаметр отвору в підбаштовому листі, зрізані кути ковпаків над радіатором та змінено кріплення сіток ковпаків; сховані в даху регулювальні стакани першої пари опорних котків; змінена укладка боєприпасів в корпусі. Башта Т-26-44 — зварна, мала форму циліндра з овальною нішею ззаду. Її корпус складався з двох напівкруглих листів (переднього та заднього), даху і ніші. Обидва напівкруглих листа зварювалися встик один з одним. Стики листів із зовнішнього боку захищалися броньовими накладками. Передній лист мав великий прямокутний отвір для установки гармати, дві оглядові щілини і два круглих отвори для стрільби з револьвера. З правого боку отвору для гармати був уварений циліндр, в денце якого встановлювалося яблуко для кулемета. У середній частині даху башти знаходився великий прямокутний люк, що призначався для посадки екіпажу. Вузькою планкою він поділявся на дві частини, які закривалися зверху кришками. У баштах з зенітною установкою замість правої кришки розміщувалася її основа та поворотний круг. У передній частині даху перебували чотири круглих отвори: справа попереду — для командирської панорами, ліворуч ззаду — для прапорцевої сигналізації, в центрі, над казенною частиною гармати — для вентилятора та ліворуч — для перископічного прицілу. У задній частині башти був отвір для установки антени.

Варіанти

Серійні

БТ-7А — основний серійний варіант.
БТ-7АРТ — варіант з радіостанцією 71-ТК-3. Випущено 11 машин.

Дослідні

У дослідному порядку на танк встановлювали гармати Л-10 (1937) і Ф-32 (1939).

БТ-7А в комп'ютерній та ігровій індустрії

БТ-7А можна побачити в наступних іграх:

У серії ігор «У тилу ворога».
У грі «Close Combat III: The Russian Front^[en]» та її рімейку «Close Combat: Cross of Iron^[en]».
У грі «Мистецтво війни. Друга світова».
У грі «Talvisota: Icy Hell^[en]».

Література

Павлов М. В., Желтов И. Г., Павлов И. В. Танки БТ. /М. В. Павлов, И. Г. Желтов, И. В. Павлов. — М.: ООО "Издательский центр «Экспринт», 2001. — 184 с. — (Серия «Военный Музей»). / ISBN 5-94038-019-0. Тираж 5000 экз.