Бабич Андрій Федорович

Бабич Андрій Федорович
Народження	29 грудня 1921(1921-12-29)  Охтирка, Харківська губернія, Українська СРР
Смерть	16 травня 2018(2018-05-16) (96 років)
	Торонто, Канада
Поховання	Український цвинтар святого Володимира
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка  СРСР  Канада
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Інсбруцький університет (1948), OCAD Universityd (1958) і Торонтський університет
Вчитель	Андрусів Петро Стефанович і Кміт Михайло Костянтинович
Діяльність	художник
Працівник	Феймос Плеєрсd
Член	Українська спілка образотворчих мистців Канади
Бабич Андрій Федорович у Вікісховищі

Андрій Федорович Ба́бич (29 грудня 1921, Охтирка — 16 травня 2018, Торонто) — канадський живописець, декоратор, громадський і мистецький діяч українського походження; член Спілки образотворчих митців у Зальцбурзі з 1947 року^[1], Літературно-мистецького товариства «Козуб» в Торонто у 1955—1996 роках (у 1985—1996 роках — його голова), Української спілки образотворчих мистців Канади у 1960—2018 роках (у 1994—2002 роках — його голова); Об'єднання пастелістів Онтаріо з 1986 року, Спілки мистців Канади та Об'єднання онтарійських мистців з 1987 року, Спілки портретистів Америки з 1999 року^[2].

Народився 29 грудня 1921 року в місті Охтирці (нині Сумська область, Україна). Початкову мистецьку освіту отримав у професора Василя Чернова в Охтирці^[2]. Закінчив педагогічний технікум, працював вчителем на Галичині^[3].

Під час німецько-радянської війни потрапив у полон і протягом 1942—1945 років перебував у таборах для полонених в Німеччині. Після закінчення війни був звільнений і переїхав до Австрії, де упродовж 1945—1948 років жив у таборі переміщених осіб в Інсбруці, у 1946—1948 роках вивчав мистецтво в Інсбруцькому університеті Леопольда і Франца^[2], був учнем Петра Андрусева та Михайла Кміта^[1].

З 1948 року в Канаді, де у 1948—1949 роках працював шахтарем у копальні золота в Бірдморі поблизу Тандер-Бея. Опісля переїхав до Торонто, де багато років працював декоратором кінотеатрів компанії «Феймос Плеєрс^[en]» по всій Канаді; водночас відвідував вечірні курси мистецтва у Центральній технічній школі, у 1953—1958 роках навчався Онтарійському коледжі мистецтв у Торонто, слухав вечірні курси історії мистецтва в Університеті Торонто^[2].

Помер в Торонто 16 травня 2018 року. Похований на Українському цвинтарі святого Володимира у місті Оквіллі (секція 3C, могила 532)^[4].

• Дружина Анна (дошлюбне прізвище — Семенюк; 1922—1995^[5]), взяв шлюб у 1945 році. У родині було четверо дітей^[2].
• Дочка Ольга Задорожня опікується картинами батька, онук Маркіян Задорожній — майстернею діда^[2].

Працював у галузі станкового живопису, писав портрети, сільські пейзажі у постімпресіоністичному стилі, натюрморти. Використовував техніки олійного живопису, пастелі^[6]. Серед робіт:

Брав участь у художніх виставках у Брегенці (Австрія) у 1947 році, Німеччині у 1947—1950 роках, Сполучених Штатах Америки та Канаді, зокрема у Детройті у 1960 і 1996 роках, Нью-Йорку у 1974 році, Торонто у 1960, 1974, 1982, 1984—1986, 1994—2016 роках, Воррені (Мічиган) у 1987 році, Вінніпезі у 2015 році; Києві у 1994 році^[6][2]. 1987 року у Торонто, в галереї Канадсько-української мистецької фундації, відбулась його перша персональна виставка. Також персональні виставки провів у Торонто у 2001, 2009 роках, Ніагара-он-да-Лейк у 2007 році^[2].

Переважна більшість картин зберігається у галереї на вулиці Клінтон у Торонто, якою опікується його донька^[3]. Також його роботи є у збірках у Парижі, Нью-Йорку, Чикаго й Торонто^[1].

• Спеціальна відзнака Інтернаціональної асоціації товариств пастелістів (1997, Канзас-Сіті, США; за пастель «Замріяна»);
• Нагорода журі на виставці Об'єднання онтарійських мистців (1999; за картину «Гітарист»);
• Звання «Майстер пастельної техніки» на Третьому з'їзді-бієнале (1999, Альбукерке, США).

Графік Микола Бондаренко створив портрет Андрія Бабича, який надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини»^[7].

• В. Попович. Бабич Андрій Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
• Г. Г. Стельмащук. Бабич Андрій // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст.. — Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). — Львів : Апріорі, 2013. — С. 63—64. — ISBN 978-617-629-152-7.;
• Д. Даревич. Бабич, Андрій // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.