Бабіч Гліб Валерійович
Глі́б Вале́рійович Ба́біч (2 березня 1969, Миколаїв, Українська РСР, СРСР — 28 липня 2022, поблизу Ізюма, Харківська область, Україна[3]) — український поет, автор пісень, блогер, учасник російсько-української війни і громадський діяч. Співзасновник ветеранської організації «Res_Publica. Брати по зброї», активіст ГО «Справа громад», до 2019 року — прапорщик, командир взводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, після 24 лютого 2022 року — військовослужбовець Сил територіальної оборони міста Києва. ЖиттєписНародився 2 березня 1969 року в Миколаєві в родині відомого кораблебудівника, журналіста та автора низки книжок про будівництво радянських авіаносців Валерія Васильовича Бабича та зубної лікарки Євгенії Валеріївни. Навчався в Миколаївській гімназії № 2 з вивченням деяких предметів англійською мовою (нині — Миколаївський ліцей № 2). До початку російсько-української війни займався бізнесом, писав музику і тексти пісень. У Миколаєві організував студію звукозапису, в якій записувалися не лише українські, а й закордонні музиканти і в якій працював з 12 років. Протягом 2014—2019 років брав участь у російсько-українській війні як фахівець із застосування зенітних самохідних установок ЗСУ-23-4 «Шилка», пройшов шість бойових ротацій і був звільнений за станом здоров'я у званні прапорщика. У цей період написав цикл «фронтових» віршів та пісень російською та українською мовами, серед яких — «Крест Дебальцевский» та «Сверчок». Мав позивний «Лєнтяй», що за власними словами Бабіча закріпився за ним ще з молодості, мовляв, таким було його творче псевдо — «Доктор Лєнтяй»[4]. Очолював волонтерську ініціативу «Res_Publica. Брати по зброї»[5], був активістом громадської організації «Справа громад». У 2018 році написав слова до пісні «Подай зброю», яку виконав гурт Kozak System[6]. Спершу цей твір запропонували лідеру гурту «Тартак» Сашкові Положинському, але той відповів, що це геть не його стиль, і порадив звернутися до Kozak System. Пізніше цей же гурт у 2022 році виконав пісню «Мольфар», слова до якої Бабіч написав ще у 2014 році[7]. Загалом для Kozak System Бабіч написав сім пісень, зокрема «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом» та «Не покинь»[8]. Відеокліп на пісню «Не покинь» презентували вже після загибелі автора текстів пісень. Загалом творчість Гліба Бабіча охоплює понад 500 написаних віршів та пісень[9], у 2021 році видав збірник віршів — «Вірші та пісні»[10]. Загинув 28 липня 2022 року разом із трьома побратимами внаслідок підриву на протитанковій міні автомашини розвідувального комплексу «Локі» неподалік від Ізюма, що на Харківщині[11]. Вшанування пам'яті29 липня 2022 року Верховна Рада України вшанувала пам'ять полеглого військовика й поета Гліба Бабіча хвилиною мовчання[12]. Того ж року видавництво «Білка» заснувало конкурс воєнної поезії пам'яті Гліба Бабіча[13]. 18 січня 2024 року Київська міська рада перейменувала Канальну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Гліба Бабіча[14]. 26 липня того ж року у місті Миколаїв на честь Бабіча перейменовано вулицю 8 Березня[15]. 29 серпня 2024 року, у День пам'яті захисників України, Укрзалізниця на найбільших залізничних вокзалах країни у Львові, Харкові, Києві та Дніпрі транслювала поезію Гліба Бабіча та інших полеглих захисників України[16]. 3 листопада 2024 року на вулиці Гліба Бабіча в Миколаєві гурт Kozak System виконав пісню на його вірші[17]. Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
