Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.
Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область)
Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його.
Народився у сім'ї львівського професора фізикиІвана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.::::::::::::::::читати далі
З п'ятого класу Олена Кучер співала у шкільному хорі, з 15 років займалася в студії «Юність». Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв, факультет естрадного вокалу. У 2006 Олена Кучер здобуває першу премію на міжнародному конкурсі «Ялта-2006». У 2008 році Олена Кучер перемагає на міжнародному конкурсі «Пісні моря», що проходив у Севастополі, з результатом 165 балів, випередивши на один бал Лусіне Агабекян з Вірменії[1]. У 2009 році підписала партнерський контракт з продюсерським центром Catapult music..::::::::::::::::читати далі
Обраний життєпис української музики. Джазові музиканти та виконавці
Ігор Хома. Оркестр «Ритм». Виданий 2007 року лейблом «Наш Формат»
Ігор Хома (*29 квітня 1929, Краків, Польща — †14 жовтня 1984, Львів) — засновник української школи джазової музики, автор джазових п'єс та імпровізацій, естрадних пісень, музики до драматичних вистав та музичних фільмів, організатор та керівник ансамблю «Медікус».
У 1933 р. сім'я переїхала у місто ПідволочиськТернопільської області, а в 1945 р. — у Львів, де Ігор закінчив середню школу та медичний інститут (1953). Після отримання диплому лікаря працював в інституті епідеміології, мікробіології та гігієни науковим співробітником. Захистивши кандидатську дисертацію, став викладачем Львівського медичного інституту, де отримав звання доцента (1970) і де працював до кінця свого життя..::::::::::::::::читати далі
Буян #БЧ (оригінал імені — Іван Буян) — відомий українськийхіп-хоп виконавець, засновник київського об'єднання «Бути Чесним». Відомий за співпрацею з такими виконавцями як: VovaZIL'Vova, Nazar і Mike. Нині вважається одним з найпопулярніших виконавців у стилі хіп-хоп в Україні[джерело?].
Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка на диригентське відділення.
Народився 4 березня1904 р.у с. Давидени (нині ДавидівкаСторожинецького районуЧернівецької області). 1914 р. разом з батьками переїздить до Чернівців. Вчиться музичної грамоти у композитора А.Завуловича. Хлопчиком потрапив у хор Чернівецької Синагоги, яким керував великий педагог і знавець вокалу кантор Самуель Тандоштейн. Тут 12-річний Йозеф Шмідт вперше виступив публічно, а відтак — співав у хорі, запрошувався до участі в концертах гастролюючих німецьких оперних груп. 1918 р. вступив до гімназії, а 1922 р. відвідував лекції в торговій академії.
Його дядько Лео Енгель, багатий і розумний мененджер, привіз Йозефа у Берлін, де почався мистецький шлях артиста..::::::::::::::::читати далі
Вікторія народилася в Києві. Свою музичну освіту розпочала у ранньому віці, до п'яти років, з уроків гри на фортепіано.
Навчатися співу почала у віці 14 років, пізніше вступила до Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського.::::::::::::::::читати далі
Обраний життєпис української музики. Альтисти, скрипалі та віолончелісти
Владислав Францович Алоїз (Музикант Алоїз; 1 липня1860(18600701), Прага — 1918, Петроград) — український і російський віолончеліст, композитор, педагог. Чех за походженням.
Закінчив Празьку консерваторію по класу віолончелі і класу фортепіано у 1879 році. Того ж року переїхав до Російської імперії.
У 1941 — 1945 роках учасник Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій (стрілець, командир відділення 341 стрілецького полку 64 стрілецькою дивізії, старшина музвзводу 399 артилерійської бригади 82 стрілецької дивізії).
Фелікс Михайлович Блуменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кропивницького) 7 (19) квітня 1863 у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза), що доводився Блуменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881–1885 навчався в Петербурзькій консерваторії.::::::::::::::::читати далі
Перші кроки на педагогічній ниві Анатолій Васильович зробив у Коновській восьмирічці, куди у 1965 році пішов працювати вчителем музики і креслення. Крім викладання, він створив жіночий квартет, сільський хор, до якого входили переважно вчителі. За третє місце у районному огляді художньої самодіяльності колектив під керівництвом молодого вчителя був нагороджений комплектом українських народних інструментів..::::::::::::::::читати далі
Обраний життєпис української музики. Кобзарі та бандуристи
Петро Древченко
Петро Семенович Древченко (Древкін, Дриґавка; * 1863 року на Полтавщині — † 1934) — кобзар.
Кобзарі Михайло Кравченко, Терешко Пархоменко і Петро Древченко
Народився 1863 року на Полтавщині у сім'ї поміщицьких дворових. Із дванадцяти років жив у Харкові, в районі Залютино. У тринадцять років перехворів на віспу і втратив зір. Із чотирнадцяти років пішов у навчання до кобзаря Гната Гончаренка. Навчався чотири роки. У вісімнадцять років отримав дозвіл на самостійне кобзарювання. Із двадцяти років одружений. «Петр Семенович Древченко во многом напоминаєт своєго учителя (…) Обладает он превосходным баритоном і чудно поет. О его пении высокого мнения и учитель его Гончаренко», — писав Є. Крист. П. Древченко мав непосидючий характер, за що отримав прізвисько «Дриґавка». Багато подорожував. У середовищі кобзарів вважався ерудованим співцем і користувався заслуженою повагою.::::::::::::::::читати далі
Народився 30 вересня 1958 року в місті Івано-Франківську на Україні в робітничій сім'ї. Мати Дожджанюк Ганна Федорівна — уроджениця с.Братківці, Тисминецького району, Станіславської області, батько — Петро Петрович родом з Коломийщини, с.Отинія. Вже в 6 років написав свої перші 4 віршовані рядки і тоді ж, думаючи що це журналістика, не по дитячому серйозно заявив, що хоче стати журналістом..::::::::::::::::читати далі
Народився 5 червня1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького районуЧернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися грі на трубі і вже через півроку був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців..::::::::::::::::читати далі
Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський (…) — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці.
Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: І. Шамо, В. Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, О. Канерштейн, М. Полоз.
Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів.
Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі
За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"[2], "Креатиff парад", "Підкамінь"[3] та ін.
Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю.
.::::::::::::::::читати далі
Медікус — українська музична джазова формація.
Побувавши на фестивалі молоді і студентів у Москві (1957), де виступали джазові колективи, Ігор Хома запалився ідеєю організувати свій ансамбль, що і було зроблено після повернення до Львова. Спершу його колектив мав назву «Ритм». Він став першим після Другої світової війни українським джазовим оркестром у Львові.
Професор кафедри фортепіано ЛНМА ім. М.Лисенка Марія Крих згадує: «На початку 50-х років, коли ми були студентами, й мови не могло бути про якийсь джаз.::::::::::::::::читати далі
«Танок на Майдані Конґо» («ТНМК») — український гурт, що виконує музику в стилях репкор, хіп-хоп, рок та фанк. Перший прообраз гурту створили 14 червня1989 два друга та нинішні учасники ТНМК: Фоззі та Котя. Як ТНМКонґо гурт почав працювати з 1998 року, саме тоді, коли був виданий перший альбом гурту - «Зроби мені хіп-хоп». Станом на 7 липня2015 року гурту випустив шість повноцінних альбомів та брав участь у записі леґендарних харківських збірок репу: ХарківРапаСіті та взяв участь майже у всіх найбільших музичних фестивалях на теренах України: Червона Рута, Таврійські Ігри, Захід Фест та багато інших..::::::::::::::::читати далі
Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу.
Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України (Хор Українського радіо, Хор Радіо) — один із найавторитетніших хорових колективів держави. Заснований у 1932 році, він належить до масштабних хорових капел, що мають велику історію, потужні виконавські традиції, універсальний репертуар.
Персоналії
Славетна історія колективу пов'язана із іменами найвидатніших українських хорових диригентів ХХ-XXI сторіч: Г. Таранова, О. Міньківського, В. Мінька, Ю. Таранченка, Г. Куляби, В. Мальцева, П. Муравського, В. Скоромного. .::::::::::::::::читати далі
https://luliq.com - новинки сучасної української музики, підібрані найсвіжіші комозиції, відеокліпи та альбоми вітчизняних музикантів будь-якого жанру із рецензією на музичні твори
http://www.uaestrada.org/ - Сайт про українську естраду 50-х - 90-х років: величезна кількість записів для прослуховування і скачування, інтернет-радіо, фотоальбоми, відео, статті, дискографія
http://www.pisni.org.ua/songlist/ – Сайт з величезною кількістю текстів українських пісень, також є мінусівки, ноти, акорди, дещо з аудіозаписів
http://www.plastinki.in.ua/ - Music Ocean – Сайт з платівками ансамблів і гуртів СРСР та української діаспори
http://toloka.to/ - toloka.hurtom.com – Український торрент-трекер, на якому викладена велика кількість альбомів наших виконавців
http://www.ukrmusic.org/ -ukrmusic.org – Портал української музики та звукозапису: каталог платівок з вітчизняною музикою та інформація про гурти/співаків
ournotes.in.ua – Сайт з нотами українських композиторів
nashe.com.ua – Сайт з текстами українських пісень
minus.lviv.ua – Сайт з мінусовками українських пісень
kampot.org.ua – Сайт “Таємна Січ” з величезною кількістю альбомів української музики
proridne.com – Слова, ноти і відео українських народних пісень
sssrviapesni.info – Сайт про радянські вокально-інструментальні ансамблі, є багато українських, можна скачувати аудіозаписи і дещо з відео
share.net.ua – Форум, на якому викладено багато альбомів з українською музикою
ukrsong.narod.ru – Сайт про оперних та естрадних співаків минулих літ
files.ukraine.ck.ua – Величезний сервер з українською музикою
vulyk.ua – Сайт, на якому можна слухати пісні онлайн
mp3forum.com.ua – Ще один форум, на якому багато української музики
Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, в 2-х томах
Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики, в 2-х томах. — К., 1964
Мала українська музична енциклопедія. Упорядник О.Залеський — Мюнхен, 1971
Історія української музики в 6-ти томах під ред. М. М. Гордійчук і ін. Т.1,2 — К.1989; т.3 — К.,1990; т.4 — К.,1992; т.5 — К.,2004
Шульгіна В.. Музична україніка: інформаційний і національно-освітній простір: Дис. д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2002
Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
Корній Л. Історія української музики, част. 1: Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.; част. 2: 2 пол. XVIII ст.; част. 3: XIX ст. Київ — Харків — Нью-Йорк 1996, 1998, 2001. 315, 387, 479 c.
«Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль.
Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі
У фільмі тісно переплелися авторські пісні написані на основі гуцульского мелосу, краси українських Карпат. Фільм можна сміливо рекомендувати туристичним компаніям, які шукають яскраві, влучні та переконливі матеріали про Україну. Цей фільм Остап Гавриш задумав ще тридцять років тому, після того як подивився «Червону руту». Працював над ним із колегами та друзями, з якими йог звела творча дорога, — це Вадим Крищенко, Зоя Кучерява, Іво Бобул та інші. .::::::::::::::::читати далі
«І́кс-Фа́ктор» — українська версія британського проєкту The X Factor— музичного талант-шоу, основною метою якого є пошук і розвиток пісенного таланту конкурсантів. Всі конкурсанти обираються шляхом публічних прослуховувань.
Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац — пам'ятка архітектури, спроєктована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів.
Історія міжнародного центру культури та мистецтв — своєрідний відбиток історичних подій України. У роки Другої світової війни приміщення зазнало значної руйнації. Його відбудова стала воістину всенародною справою.
Разом з тисячами простих робітників, студентів та людей різних професій, тут можна було побачити видатних діячів культури та мистецтва Максима Рильського, Володимира Сосюру, Андрія Малишка, Льва Ревуцького, Авмросія Бучму, Наталію Ужвій, Гната Юру та багатьох інших; плафони розписував Анатолій Чернов..::::::::::::::::читати далі
«Ля́лька» — культовий[10][11][12] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,[13] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб[14], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888».
↑Формальною причиною було те, що дирекція Театру ляльок відмовилася продовжити із КМЦ «Дзиґа», що була засновником «Ляльки», угоду про співпрацю. Водночас однією з версій реальної причини був тиск податківців на «помаранчевих» львівських бізнесменів.
.jpg)
