Бантле Надія Антонівна

Бантле Надія Антонівна
Народилася	10 листопада 1851(1851-11-10)  Могильовська губернія, Російська імперія
Померла	30 жовтня 1934(1934-10-30) (82 роки)  Мінськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Військовий цвинтар в Мінськуd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	лікарка-хірургиня, medical administrator
Учасник	Російсько-турецька війна 1877–78
Нагороди

Бантле Надія Антонівна (10 листопада 1851 — 30 жовтня 1934, Мінськ,СРСР) — хірург, організатор охорони здоров'я. Герой Праці (1928).

Надія виросла у багатодітній сім'ї. Батько, Антоній Домінік Бантле (24 лютого 1796 — 21 Січня 1889), аптекар в Могильовській губернії.

Закінчила жіночі лікарські курси Медико-хірургічної академії в Санкт-Петербурзі.

15 серпня 1876, за пропозицією Григорія Мачтета, вона разом з Олександром Клушиним та Августиною Сінькевич очистили квартиру Євгенії Бартошевич від компрометуючих матеріалів. Через два дні була арештована в Санкт-Петербурзі та ув'язнена в Петропавловській фортеці; звільнена 9 жовтня. Притягувалася до дізнання за звинуваченням в організації зносин з ув'язненими Будинку попереднього ув'язнення для їх звільнення^[1].

Навчалася на жіночих лікарських курсів при Миколаївському військовому шпиталі^[ru]. Під час Російсько-турецької війни добровільно відправилася лікувати поранених солдатів у госпіталі на території Херсонської губернії.

По закінченню жіночих лікарських курсів, деякий час працювала у Новгородській та Саратовській губерніях. У 1885 році працювала лікарем у селі Нікольське Кадниківського повіту Вологодської губернії, де на свої гроші налагодила виробництво віспенного детриту для щеплень дітей. Домоглася відкриття, у 1902—1903 роках, спеціалізованої пологової палати при сільській лікарні. Також організували в селі дитячі ясла, перші у Кадниківському повіті. Під час спалаху туберкульозу у Вологодській губернії, в 1923 році, Надія Бантле організувала проведення медичної лотереї. Всього було зібрано грошей та речей на суму у 4250 карбованців, які були використані на боротьбу з туберкульозом. В Нікольському Надія Бантле пропрацювала до 1933 року, поки їй не виповнилося 79 років. У 1933 разом з донькою поїхала до Мінська, де незабаром померла і була похована на місцевому Військовому кладовищі^[2][3].

Нікольська дільнича лікарня була названа на честь Надії Бантле^[2].

У 1933 році передала до Вологодського обласного музею альбом з малюнками місцевого художника Боборикіна Петра Олексійовича^[4].

Похована на Військовому кладовищі Мінська, Білорусь.

• Герой Праці (1 жовтня 1928)^[2]

• Романов В. По велению долга и сердца // Вологодская Неделя. — 2007. — № 26 (1995) (9 серпня).
• Тунакова К. С. Г. А. Мачтет и революционное движение 70-х годов : [рос.] // Русская литература и освободительное движение. — 1972. — С. 17—43.
• Список объектов культурного наследия на территории Усть-Кубинского муниципального района. Мемориальные доски. [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Газета «Известия» за 3 октября 1928 года. Официальное сообщение о награждении «Герой Труда» Н. А. Бантле.
• Бантле, Надежда / Шилов А. А. ; Карнаухова М. Г. // Деятели революционного движения в России. — Москва, 1929. — Т. 2. Семидесятые годы, вип. Вып. I. А — Е.

• 
  Лікарня де працювала Н.А. Бантле з 1885 по 1933. с. Нікольське, Усть-Кубинський р-н
• 
  Меморіальна дошка на будівлі лікарні у селі Нікольське Усть-Кубинського району, Вологодської області, Росія.
• 
  Могила Надії Антонівни Бантле (1851-1934) на Військовому кладовищі в р. Мінськ, Білорусь