Басанець Олександр Дмитрович

Басанець Олександр Дмитрович
Басанець Олександр Дмитрович
Народження	3 вересня 1931 (93 роки) ; Лебедин, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1955) і Київський державний художній інститут (1962)
Вчитель	Трохименко Карпо Дем'янович, Костецький Володимир Миколайович, Пузирков Віктор Григорович, Штільман Ілля Нісонович, Хмелько Михайло Іванович, Черніков Володимир Михайлович, Сиротенко Олександр Іванович і Зайченко Василь Андріанович
Діяльність	художник
Вчене звання	професор
Працівник	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Басанець Олександр Олександрович
Нагороди

Олександр Дмитрович Басане́ць (нар. 3 вересня 1931, Лебедин) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1989 року. Батько живописця Олександра Басанця^[1].

Біографія

Народився 3 вересня 1931 року в місті Лебедині (нині Сумська область, Україна), де його сім'я мешкала у будинку на вулиці Щорса, № 51 (нині Батютенка). Навчався у Лебединській середній школі № 1, одночасно відвідував художній гурток, що діяв при Лебединському державному художньому музеї^[2]. 1955 року закінчив Одеське художнє училище; у 1962 році — Київський художній інститут. Навчався у Карпа Трохименка, Володимира Костецького, Віктора Пузиркова, Іллі Штільмана, Михайла Хмелька, Володимира Черникова, Олександра Сиротенка.

Після закінчення навчання викладав у Київському художньому інституті: з 1990 року — професор кафедри живопису та композиції^[2]. Мешкав у Києві, в будинку на вулиці Миропільській, № 94, квартира № 62, потім в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 100^[3].

Творчість

Працював в галузі станкового живопису, зокрема у жанрах тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрету. Серед робіт:

«Портрет товариша (Портрет Д. Я. Ледньова)» (1954; Лебединський художній музей)^[2];
«До нового життя» (1962);
«Колгоспна весна» (1965; Лебединський художній музей)^[2];
«Портрет дівчини» (1966);
«Весняним днем» (1967);
«Над тихим Удаєм» (1968)
«Революція кличе» (1971);
«Ранкова пошта» (1972);
«Сашко» (1973);
«Гармонь співає» (1974)^[2];
«Молоді паростки» (1976);
«Лабораторія» (1978)^[2];
«Трави цвітуть» (1978);
«Проліски на підвіконні» (1979)^[2];
«Весна в партизанському загоні» (1980);
«Дорогий образ» (1981);
«Проліски надій (Перша повоєнна весна)» (1985);
«Закохані» (1986)^[2];
«Коли на землі мир» (1986);
серія пейзажів «Мій рідний край» (1987—1995);
«Світлана» (1993; Лебединський художній музей)^[2];
«Понад Пслом» (1994);
«Жіночий портрет. Вечірні промені» (1995)^[2];
«Сон-трава» (1998).