Башилов Михайло Сергійович

Башилов Михайло Сергійович
рос. Башилов Михаил Сергеевич
Народження	18 жовтня 1821(1821-10-18)[1]  Pirevičyd, Q120201290?, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть	1870[1]
Країна	Російська імперія[1]
Жанр	ілюстрація[1] і карикатура[1]
Навчання	Імператорський Харківський університет
Діяльність	художник
Працівник	Імператорський Харківський університет
Роботи в колекції	New York Public Library Print Collectiond[2]

Миха́йло Сергі́йович Баши́лов (18 жовтня 1821 — †1870) — російський художник-ілюстратор.

Закінчив Харківський університет.

В альманасі «Молодик» (1843–1844) опублікував літографічні портрети Г. Квітки-Основ'яненка та І. Котляревського. .

Відомі ілюстрації Башилова до творів: «Лихо з розуму» О.С. Грибоєдова, «Війна і мир» Л.М. Толстого, «Губернські нариси» М.Є. Салтикова-Щедріна. Працював також як живописець і карикатурист.

Шевченко познайомився з Башиловим 1843, ймовірно, в Линовиці. Башилов і Я. Бальмен були ілюстраторами рукописного «Кобзаря» Шевченка (1844); кожний з них виконав по 39 ілюстрацій: заставок, кінцівок і заголовних літер. Башилов, зокрема, ілюстрував «Перебендю», «Катерину», «Тополю», «До Основ'яненка», «Івана Підкову», «Тарасову ніч». На першій сторінці книжки Башилов намалював портрет Шевченка (туш та перо). В 1857 він написав олією картину «Наймичка», а 1858 — «Три покоління» за поемою Шевченка «Наймичка». Його художні твори експонуються в Державному музеї Тараса Шевченка у Києві. Авторство ілюстрацій М.Башилова та Я.де Бальмена до «Кобзаря» Т.Шевченка вперше було атрибутовано 1924 р. мистецтвознавцями — Володимиром Вайсблатом (Київ) та Павлом Еттінгєром (Москва).

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
• Мацапура М. І. Михайло Башилов — перший ілюстратор творів Кобзаря «Україна», 1966, № 52.
• «КИЕВ ПОНЕМНОГУ ПРЕВРАЩАЕТСЯ В ГЛУХУЮ ПРОВИНЦИЮ…». Письма В. Н. Вайсблата П. Д. Эттингеру — http://aej.org.ua/History/1041.html [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (Див. Лист 12)
• Шевченківська енциклопедія, Т.1 (А-В). — К., 2012.

1. ↑ ^{а б в г д} Башилов, Михаил Сергеевич // Барыкова — Бессалько — 1927. — Т. 5. — С. 105.
   d:Track:Q20078554d:Track:Q43444060d:Track:Q43200228
2. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/131641