Беклемішева Ірина Михайлівна

Беклемішева Ірина Михайлівна
Беклемішева Ірина Михайлівна
Народження	7 (20) квітня 1908 ; Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть	18 березня 1988 (79 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Київський художній інститут (1927)
Вчитель	Кричевський Федір Григорович, Бойчук Михайло Львович, Крамаренко Лев Юрійович і Бурачек Микола Григорович
Діяльність	художниця
Працівник	Київський державний художній інститут
Член	Асоціація революційного мистецтва України (1927), Об'єднання сучасних митців України і Національна спілка художників України
Нагороди

Іри́на Миха́йлівна Беклемі́шева (20 квітня 1903, Ніжин — 18 березня 1988, Київ) — українська художниця школи Михайла Бойчука та Федора Кричевського; член Асоціації революційного мистецтва України у 1926—1927 роках, Об'єднання сучасних митців України у 1928 році та Спілки радянських художників України з 1938 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1964 року.

Життєпис

Народилася 20 квітня 1903 року в місті Ніжині (нині Чернігівська область, Україна).

Вже восени 1921 року вісімнадцятирічна художниця виставлялася від майстерні проф. Федора Кричевського на другій осінній виставці Української Академії Мистецтв у Києві, про що згадано у рецензії часопису "Шляхи мистецтва":

"Гарна потім того Беклемишева в своїх пейзажах-етюдах. Її соковиті мазки на зразок Едуарда Мане дають справжню симфонію листя і сонця, сміливу, але разом із тим по-жіночому ніжну. Шкода тільки, що художниця надуживає чорною фарбою..." (Шляхи мистецтва, ч. 1, с. 77).

Зрештою, в рік голоду 1921-го чорна фарба не дивує.

Протягом 1923—1927 років навчалася у Київському художньому інституті, де її викладачами були Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Лев Крамаренко, Микола Бурачек. Дипломна робота — картина «Праля». Упродовж 1936—1941 років викладала в ньому.

З 1946 жила й працювала в Чернівцях. Мешкала у будинку на вулиці Гвардійській, № 7, квартира № 4. Померла в Києві (за іншими даними в Чернівцях) 18 березня 1988 року.

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису, переважно в жанрі пейзажу. Відтворювала природу Буковини, Поділля, Криму, Черкащини, Київщини. Починала з тематичного живопису, дотримуючись канонів реалізму. У подальшому творчий метод художниці ґрунтується на імпресіоністських ідеях і пленерних засадах. Серед творів:

«Праля» (1927);
«Безробітні на Заході» (1931);
«Збір овочів» (1935);
«Перше Травня» (1937);
«Сутінки» (1945, Харківський художній музей);
«Натюрморт» (1945, Харківський художній музей);
серія «Пейзажі Буковини» (1945—1968);
«На Дністрі» (1948);
«Осінь» (1948);
«Лісосплав» (1950);
«Колгоспне стадо» (1951);
«Квітуча яблуня» (1952);
«Сплав» (1957);
«Весна на Буковині» (1958);
«Біля печери Довбуша» (1959);
«У саду над морем» (1959);
«Новий будинок» (1961, Кіровоградський краєзнавчий музей);
«На партизанській землі» (1963);
«Червоні буки» (1963);
«Весняні води» (1963);
«З Канівських круч» (1964);
«Гірська річка» (1965);
«Хотинська фортеця» (1966);
«Хотин. Стежки історії» (1967, полотно, олія);
«Зачароване озеро» (1967, олія, мастихін);
«Карпатська весна» (1968);
«Башта Кармелюка» (1968);
«Біля Хотинської фортеці» (1968);
«Гірський гомін» (1969, полотно, олія);
«Сині Карпати» (1969);
«Травень на Буковині» (1970);
«Кам'янець-Подільська фортеця» (1970, полотно, олія);
«Черемош» (1975);

Від 1927 брала участь у республіканських виставках, з 1957 року — у всесоюзних. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1958, 1970, 1971, 1993 роках, Києві у 1959 році.

Крім згаданих музеїв, твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Чернівецькому художньому музеї.