Богоров Веніамін Григорович
Бо́горов Веніамі́н Григо́рович (11 (24) грудня 1904, Москва — 15 квітня 1971, Кишинів) — російський радянський океанолог і гідробіолог, член-кореспондент Академії наук СРСР з 1958 року[2][3]. БіографіяНародився 11 грудня за старим стилем 1904 року в родині московських службовців Григорія Веніаміновича і Фані Соломонівни Богорових[4]. Вищу освіту здобув на біологічному факультеті Московського університету, навчання закінчив 1926 року[2]. Ще до завершення навчання здійснював наукову роботу під час експедиції 1924 року на судні «Персей» Морського наукового інститут в Баренцовому і Карському морях[4]. 1930 року відправлений на стажування до Англії на біологічну станцію в Плімут[4]. З 1933 року завідувач лабораторією у Всесоюзному інституті рибного господарства і океанографії[4]. 1934 року брав участь в плаванні по Арктиці на криголамі «Федір Літке» і на криголамному пароплаві «Садко»[4]. У 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Біологічні сезони в планктоні полярних морів»[4][3]. Того ж року при відділенні географічних наук АН СРСР була створена лабораторія океанології, завідувачем якої став П. П. Ширшов, а заступником — В. Г. Богоров. Лабораторія пізніше стала інститутом. З 1946 року обіймав посаду заступника директора з науки Інституту океанології Академії наук СРСР[4]. Також з 1946 року працює професором географічного факультету Московського державного університету[2]. Богоров усе своє життя виступав як лектор із пропаганди географічних знань, публікував науково-популярні книги і статті про океан і життя в ньому. 1958 року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР[2][3]. У 1961 році в Інституті океанології переходить на посаду завідувача лабораторією планктону. З 1964 року завідував кафедрою гідробіології Московського університету[2]. Читав курси: «Біогеографія Півночі», «Біомаса планктерів», «Біологічні сезони планктону»[3]. За ініціативи Веніаміна Григоровича Богорова і за активної участі Івана Дмитровича Папаніна переобладнали вантажопасажирський теплохід «Марс» в науково-дослідне судно «Витязь», на якому Богоров керував морською гідрографічною експедицією[2][4]. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві. Наукові праціВеніамін Григорович займався вивченням планктону морів і океанів, проблемами біологічної продуктивності, виділення в океані географічних зон. Розробив учення про біологічні сезони в полярних морях, заклав основи біологічного обґрунтування льодових прогнозів арктичних морів. Займався проблемою біогеографічного районування океанської пелагіалі за планктоном, виділенням водних мас з використанням видів-індикаторів. Встановив і обґрунтував зв'язок між кліматичною зональністю планети і закономірностями розподілу планктону в Світовому океані. Особливу увагу приділяв проблемі біологічної продуктивності океану і раціонального використання біологічних ресурсів. Пояснював еволюцію океану як біологічної системи в світлі вчення про біогеоценози. Спільно з Л. О. Зенкевичем працював над вивченням біологічної структури океану. Найважливіші наукові роботи і публікації:
Науково-популярні праці:
Нагороди та відзнакиЗа багаторічну плідну наукову працю на користь держави Богоров був удостоєний ряду премій, нагороджений орденами і медалями[3]:
Пам'ять![]() ![]() На честь В. Р. Богорова названий підводний хребет на дні Японського моря (хребет Богорова) і науково-дослідницьке судно Академії наук СРСР («Професор Богоров»)[4]. 1979 року Пошта СРСР випустила поштовий конверт, присвячений 75-річчю з дня його народження. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia