Бомонт (Каліфорнія)
Бомонт (англ. Beaumont) — місто в окрузі Ріверсайд, Каліфорнія, США. Місто розташоване на північному заході округу Ріверсайд, у долині Сан-Джасінто[4], за 45 км на схід від міста Ріверсайд та за 127 км на південний схід від Лос-Анджелеса. ГеографіяБомонт розташований за координатами 33°51′47″ пн. ш. 116°57′2″ зх. д. / 33.86306° пн. ш. 116.95056° зх. д. (33.863083, -116.950461)[5]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 80,10 км², з яких 80,06 км² — суходіл та 0,04 км² — водойми. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() КліматКлімат у місті напівпустельний клімат, зі спекотним літом та м'якою зимою. Середня річна температура — 16.5 °C. Найтепліший місяць року — липень, з середньою температурою +25.3 °C. Найпрохолодніший місяць — січень, з середньою температурою 9.6 °C. У рік випадає близько 465 мм опадів.
ЕтимологіяБомонт, що в перекладі з французької означає "Красива гора", отримав свою назву в 1887 році від Генрі Сіглера, президента Інвестиційної компанії Південної Каліфорнії, за вид на Маунт Сан-Хасінто[8] ІсторіяПершими мешканцями були корінні американці.[9] На початку 1850-х років кілька геодезичних партій пройшли через околиці сучасного Бомонта в пошуках перевалу, який би з'єднав схід з Тихим океаном. Перевал Сан-Горгоніо був вперше досліджений у 1853 році під час експедиції під керівництвом лейтенанта Р.С. Вільямсона, який був відправлений урядом Сполучених Штатів. Його розташування захопило багатьох, хто тепер бачив, що з'єднання з океаном є реальним заходом, і призвело до планів будівництва залізниці від річкі Міссурі до Тихого океану. На початку 1860-х років через перевал курсували диліжанси, і була створена зупинка, названа "Станція Едгар", на честь лікар однієї з експедицій, який оселився в цій місцевості. У 1875 році, коли Південна Тихоокеанська залізниця проклала колії через сучасне місце розташування Бомонта, вони заснували залізничну станцію під назвою Самміт Стейшн. Вона слугувала зупинкою для залізничних мандрівників з пустелі Мохаве на шляху до околиць Лос-Анджелеса. У 1884 році компанія з розвитку нерухомості заснувала містечко під назвою Сан-Горгоніо. Друга компанія з розвитку нерухомості придбала місто у 1887 році і перейменувала його на Бомонт, яке було зареєстроване 18 листопада 1912 року. У 1927 році в маленькому місті проживало 857 осіб, було п'ять церков, публічна бібліотека, банк, середня школа, дві місцеві газети, кілька лісопилок, комерційні пакувальні фабрики та сушильний завод. Місто, яке було одним з найбільших виробників яблук в окрузі Ріверсайд, спочатку звалось місцевими жителями "землею великого червоного яблука". До 1930 року яблуневі сади в цьому районі розширилися до індустрії з прибутком у 200 000 доларів. Бомонт побачив зростання кількості відвідувачів і мешканців, оскільки сусіднє місто Палм-Спрінгз стало дуже популярним курортним місцем протягом і після 1930-х років; Бомонт наслідував його приклад і намагався заробити на зростаючому туризмі, створюючи гостьові ранчо. Згідно з листівкою початку 1930-х/1940-х років, гостьове ранчо "Хайленд-Спрінгс" у Бомонті пропонувало своїм відвідувачам верхову їзду, теніс, стрільбу з лука, підкови, плавання, шаффлборд, пінг-понг, бейсбол, бальні танці, масаж, баскетбол, а також житло для проживання. Демографія
Згідно з переписом 2010 року[11], у місті мешкало 36 877 осіб у 11 801 домогосподарстві у складі 9312 родин. Густота населення становила 460 осіб/км². Було 12908 помешкань (161/км²). За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 30,2 % — особи молодші 18 років, 59,3 % — особи у віці 18—64 років, 10,5 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 32,5 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 95,2 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 91,1 чоловіків також старших 18 років. Середній дохід на одне домашнє господарство становив 78 007 доларів США (медіана — 64 830), а середній дохід на одну сім'ю — 82 807 доларів (медіана — 71 496). Медіана доходів становила 52 117 доларів для чоловіків та 46 778 доларів для жінок[12]. За межею бідності перебувало 11,8 % осіб, у тому числі 13,3 % дітей у віці до 18 років та 10,3 % осіб у віці 65 років та старших. Цивільне працевлаштоване населення становило 16 981 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 30,8 %, роздрібна торгівля — 13,0 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 8,8 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 8,3 %. Зміни в расовому складі населення:
Відомі люди
Галерея
Література
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia