Санта-Каталіна (острів, Каліфорнія)

**Острів Санта-Каталіна**
Острів Санта-Каталіна
англ. Santa Catalina Island
Названий на честь	Свята Катерина
Географія
	33°23′00″ пн. ш. 118°25′03″ зх. д. / 33.3833613° пн. ш. 118.4175764° зх. д.
Акваторія	Тихий океан
Група островів	Канальні острови
Площа	194,19 км²
Довжина	35 км
Ширина	13 км
Найвища точка	639 м
Країна
	США
Регіон	Каліфорнія
Адм. одиниця	окр. Л.-Анджелес
Населення	4096 (2010);
Вебсайт	Офіційний сайт
	Острів Санта-Каталіна Острів Санта-Каталіна (Каліфорнія)
	Санта-Каталіна у Вікісховищі

Санта-Каталіна (англ. Santa Catalina Island) — скелястий острів у Тихому океані поблизу узбережжя Каліфорнії. Названий на честь святої Катерини Олександрійської.

Розташування

Розташований за 35 км на південний захід від Лос-Анджелеса. Довжина острова складає 35 км, ширина — 13 км, площа — 194,19 км².

Найвища точка острова — гора Орисаба (639 м). Санта-Каталіна входить до складу групи островів Чаннел.

Острів адміністративно відноситься до округу Лос-Анджелес.

Історія

Острів Санта-Каталіна спочатку був заселений американськими індіанцями, які називали його Пімуґна або Піму. Археологічні дослідження показали, що люди жили на Санта-Каталіні вже у 7 тисячолітті до н.е.

Першим європейцем, що ступив на острів, був іспанський дослідник Хуан Родріґес Кабрілло. У 1542-му він оголосив острів власністю Іспанської імперії, давши йому назву на честь корабля, на якому приплив Сан-Сальвадор^[1]. Понад півстоліття тому інший іспанський дослідник, Себастьян Віскайно, висадився на острові напередодні дня Святої Катерини і перейменував острів у її честь^[2].

Через роки острів увійшов до складу Мексики. В результаті Американо-мексиканської війни 1846-1848 рр. Мексика змушена була піти на територіальні поступки і віддати американцям мексиканську частина Каліфорнії. Так острів увійшов до складу США. За цей час острів періодично використовувався для контрабанди, полювання на каланів, видобутку золота.

Першим власником Санта-Каталіні, придбавши її за 200 тисяч доларів у 1887 році, був спекулянт нерухомістю з Мічигану Джордж Шатто^[3]. У 1891 році острів купили брати Беннінґс, але через величезні борги незабаром були змушені продати всі його акції^[2].

На початку 1920-х років острів став популярним туристичним місцем завдяки підприємцю Вільяму Ріґлі, який займався виробництвом жувальної гумки та мила. Він вклав мільйони у розвиток інфраструктури острова, заклавши основи розвитку туризму тут.

Тільки на період Другої світової війни острів був закритий для туристів, тому що разом з іншими тихоокеанськими островами країни використовувався як полігон для американських військових сил — морських, сухопутних і повітряних. Саме тоді на вершині гори був побудований аеропорт (як його називали «аеропорт у небі»). До цього на острів по повітрю можна було потрапити тільки на гідроплані. З 1947 року курортно-туристичне життя на острові відновилася.

Пізніше у 1975 році його син Філіп передав свої права на острів під управління некомерційного громадського Фонду охорони Санта-Каталіни. А сімейна садиба стала готелем.

Зараз острів Санта-Каталіни щорічно відвідує близько мільйона туристів.

Населення

За даними перепису 2010 року, загальна чисельність населення острова складала 4096 осіб, 90 відсотків з яких мешкали у місті Авалон. Другий за чисельністю населення населений пункт острова — невключена територія Ту-Гарборс на перешийку острова.

Клімат

Острів Санта-Каталіна має дуже м'який субтропічний клімат з теплою температурою цілий рік.

Середня температура січня: + 14 °С, середня температура липня: + 25 °С.

Середньорічна кількість опадів: 300 мм. Відносна вологість повітря: 70-80%.

Флора та фауна

Найвідоміша тварина парку — острівна лисиця: карликовий вид, що мешкає на шести островах архіпелагу Чаннел і більш ніде. Тварина дійсно невелика: довжина — до 50 см, зріст — до 15 см, хвіст —- до 30 см, вага — до 2,8 кг. Найближчий родич материкової сірої лисиці, вона виявилася на островах під час останнього льодовикового періоду 10-16 тис. років тому. Життя в ізоляції від «великої землі», на маленькій площі суші, пришвидшило еволюцію виду, і лисиця зменшилася до розмірів домашньої кішки. В даний час вчені стежать чи не за кожною особиною: острівної лисиці загрожує повне винищення. Але в цьому випадку винна не людина, а беркут: хижий птах полює на карликових лисиць. Беркут, що з'явився на островах лише в кінці 1990-х рр., — головний винищувач острівної лисиці та причина високої смертності цього реліктового виду.

На острові також живуть бізони. У 1924 році на острів були привезені 14 бізонів для зйомок німого фільму Зейна Грея «Зникаючий американець» (англ. The Vanishing American), хоча в остаточний варіант фільму сцена з бізонами так і не потрапила. Керівники проекту порахували, що транспортування бізонів назад на материк буде досить витратним, тому тварин вирішили залишити жити на острові. Зараз їх тут налічується близько 150 особин.

Пам'ятки

Природні: національний парк «Острови Чаннел», національний морський заповідник «Острови Чаннел».

Місто Авалон: Кресчент-стріт, Пірс задоволень, театральний та танцювальний зал «Казино Каталіна», Музей острова Санта-Каталіна, Меморіальний та ботанічний сад Ріґлі.

В культурі

У 2019 році Apple випустила версію 10.15 операційної системи macOS, macOS Catalina.

Примітки

↑ Watson, Jim (7 серпня 2012). Where in the world is Juan Cabrillo?. The Catalina Islander. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2013. Many historians originally believed he was Portuguese and not Spanish...This assertion, however, has been basically debunked and explained as an error attributed to a single historian or perhaps even to a printing error. [Архівовано 2013-12-02 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Otte, Stacey; Pedersen, Jeannine (2004). Catalina Island History. A Catalina Island History in Brief. Catalina Island Museum. Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 17 березня 2013. [Архівовано 2007-02-03 у Wayback Machine.]
↑ Jessica Gelt, A day in: 90704, Los Angeles Times, January 7, 2007