Бізань-щогла 1- колона щогли, 2 — крюйс-стеньга, 3- крюйс-брам-стеньга, 4 — крюйс-бом-брам-стеньга I — бегін-рея, II — нижня крюйс-марса-рея, III — верхня крюйс-марса-рея, IV — крюйс-брам-рея, V — крюйс-бом-брам-рея a — нижній крюйсель, b — верхній крюйсель, c — крюйс-брамсель, d — крюйс-бом-брамсель Біза́нь-що́гла — третя щогла на судні[1], лічачи з носа (на деяких суднах друга чи четверта). На вітрильних суднах служить для несення прямої чи косої бізані, а також деяких інших вітрил. НазваНазва «бізань-щогла» є півкалькою нід. bezaansmast, нім. Besanmast[2] (через рос. бизань-мачта), де елемент bezaan через ісп. mesana і порт. mezana сходить до лат. medianus («середній»)[3]. До назв складових рангоуту, такелажу і вітрильного озброєння бізань-щогли, розташованих нижче крюйс-марса, додається елемент бізань- (бізань-рея, бізань-рю, бізань-гафель, бізань-гік), до назв складових, розташованих вище марса, — елемент крюйс- (крюйс-марсель, крюйс-брамсель, крюйс-топсель, крюйсель-рея, крюйс-брам-рея тощо). Крюйс-марсель скорочено йменується крюйселем. Елемент крюйс- походить з німецької або нідерландської мови, де Kreuz (kruis) означає «хрест», а Kreuzmast (kruismast) — «задня щогла». Такою назвою щогла зобов'язана брасам своїх рей, що йдуть хрестоподібно (від лівих ноків до правих вант грот-щогли і від правих ноків до лівих вант)[4]. У Німеччині з XIX століття «бізань-щоглою» (Besanmast) називається тільки «суха» задня щогла (з косими вітрилами), у той час як щодо задньої щогли з прямими вітрилами вживається термін Kreuzmast. Крім того, словом Kreuzmast називають третю щоглу чотирищоглового барка (другу грот-щоглу), хоча браси її рей ідуть не хрестоподібно, а прямо до бізань-щогли. Така само термінологія існує і в нідерландській мові (відповідно bezaanmast і kruismast). До XIX століття елементи Besan і Kreuz були синонімами[5][6]. Рея для несення нижнього вітрила (бізані) на бізань-щоглі називається бізань-реєю, у разі використовування латинського вітрила вживається також назва бізань-рю, а рея для прямої бізані в цьому випадку називається зазвичай бегін-реєю (нід. begine, нім. Bagienrah, можливо, назва пов'язана з бегінками, що мало асоціюватися із «самотою» реї, відсутністю на ній вітрила). ОписВикористовування третьої щогли засвідчено на великих давньогрецьких і римських кораблях (трієрах). На великих галеонах XVI століття встановлювалася друга бізань (четверта щогла, лічачи з носа) — бонавентур-щогла (від фр. bon aventure — «добра пригода»). Як правило, мала латинське озброєння і меншу порівняно з бізанню висоту. Як правило, бізань є третьою з носа щоглою (перші дві йменуються фок-щоглою і грот-щоглою). Проте, на деяких двощоглових суднах (кечах, йолах) кормова щогла йменується бізанню, оскільки вона значно нижче передньої (грот-щогли). На йолах бізань винесена дуже далеко за корму (за балер стерна): з метою підвищити керованість судна. На семищогловій шхуні «Томас В. Лоусон[en]» на момент побудови бізанню називалася третя з носа щогла, після спуску на воду назву перенесли на четверту щоглу, потім назву повернули третій (в останні місяці щогли йменовалися за днями тижня, таким чином третя щогла називалася «вівторок»)[7]. На деяких чотирищоглових суднах останню щоглу називають джи́гер-щоглою (англ. jigger-mast), так само іноді називається кормова щогла на двощоглових суднах, розташована позаду балера стерна[8]. На барках бізань-щогла, на відміну від решти щогл, має косе вітрильне озброєння.
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
