Люгерне вітрило

Лю́герне вітрило, ре́йкове вітрило — вид чотирикутного косого вітрила, прикріпленого до асиметричного рейка. Використовуються на люгерах, а також на шлюпках. Відрізняється від гафельного вітрила тим, що його рейок не впирається переднім кінцем у щоглу, на відміну від гафеля^[1], що уможливлює виносити частину вітрила попереду щогли.

Люгерне вітрило розвинулося з прямого з метою уможливити ходити гостріше до вітру. Прямі вітрила підіймаються на симетричних реях, і повертаються при зміні галса за допомогою брасів, галсів і булінів. Їх важко розташовувати в діаметральній площині, а також натягати їхню передню шкаторину, вони малоефективні на гострих курсах. Укоротшення навітряної половини реї полегшило розвертання вітрила і уможливило виносити далі до корми підвітряну шкаторину, наблизивши площину вітрила до діаметральної площини судна.

Люгерне вітрило має форму неправильної трапеції. Верхні кути називаються нок-бензельними (передній і задній), нижній передній — галсовим, нижній задній — шкотовим. Якщо вітрило розрізне (тобто складається з двох окремих полотнищ, закріплених на рейку спереду і позаду щогли), верхній кут біля щогли називається бензельним, біля нока — нок-бензельним^[2].

Для встановлення люгерного вітрила використовується рейок (рейка) — рангоутне дерево, похило підвішене на щоглі в діаметральній площині за допомогою фала. По щоглі ходить догори-донизу ракс-бугель — кільце з гаком, до якого кріпиться корінний кінець фала і на яке підвішується третинна стропка — асиметрично закріплений на рейку строп. Передня частина вітрила може в тому чи іншому ступені видаватися вперед за щоглу. При використовуванні «стоячого» люгерного вітрила воно залишається з одного боку щогли як на правому, так і на лівому галсі. При «опусканому» варіанті люгерного вітрила на змінах галса воно опускається більше чи менше, щоб бути перекинутим на підвітряний бік щогли для досягнення максимальної ефективності.

Існує три різновиди люгерного вітрила: стояче, збалансоване, і опускане^[1].

• Стояче люгерне вітрило — має схожість з гафельним, його нижня шкаторина і майже вся площа вітрила розташовуються цілком позаду щогли, попереду неї виступає лише передній нок-бензельний кут з переднім ноком рейка. Може використовуватися як з гіком, так і без нього. Залишається завжди з одного боку щогли^[3].
• Збалансоване люгерне вітрило — частково виступає передньою шкаториною попереду щогли. Воно має гік, який виступає попереду щогли на таку ж відстань, що й рейок, отже, передня шкаторина розташовується паралельно щоглі. Як і стояче, залишається з одного боку щогли при зміні галса. Аналогічне розташування має і джонкове вітрило, що відрізняється від збалансованого люгерного тільки конструкцією полотнища^[3].
• Опускане люгерне вітрило (англ. dipping lug) — люгерне вітрило без гіка, що може опускатися для перекидання на протилежний бік щогли при зміні галса. Прикріплена до галсового кута галс-відтяжка кріпиться на певній відстані перед щоглою^[3] (на шлюпках — до галсового гака на форштевні).

Деякі люгерні вітрила можуть бути розрізними — складатися з двох окремих полотнищ, прикріплених до одного рейка; у цьому випадку полотнище перед щоглою називається клівером, а ззаду щогли фоком^[4].

• 
  Біскін La Cancalaise з люгерними фоком, гротом, бізанню, топселями і брамселями
• 
  Трищогловий йол Ténacité
• 
  Японське хобікібуне^[ja]
• 
  Требака

• Самойлов К. И. Парусиное вооружение шлюпок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• Л. Н. Иванов, И. И. Хомяков, Н. П. Вдовиченко, И. А. Загарин. Шлюпка. Устройство и управление. — 2-е, испр. и доп. — М. : Воениздат, 1976. (рос.)

• «Lug Rigs for Small Sailboats» [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] by John C. Harris
• «Lugsail setup and performance articles» [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] by Michael Storer