У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Васильєва .
Віра Кузьмівна Васильєва (30 вересня 1925 , Москва — 9 серпня 2023 , там само) — радянська і російська актриса театру і кіно . Народна артистка СРСР (1986 )[ 5] [ 6] [ 7] . Лауреатка двох Сталінських премій (1948 , 1951 ).
Біографія
Віра Васильєва народилася 30 вересня 1925 року в Москві[ 8] (за іншими джерелами — в Сухом Ручье Тверській губернії [ 9] ). В дитинстві багато часу проводила на батьківщині свого батька, в селі Сухий Струмок Тверської (на той час — Калінінської області.
У 1948 році закінчила Московське міське театральне училище при Театрі Революції (курс Володимира Готовцева).
Ще будучи студенткою, в 1945 році Віра Васильєва дебютувала в кіно , в епізодичній ролі в картині «Близнюки». Першу велику роль зіграла в 1947 році — Настю Гусенкову у фільмі «Сказання про землю Сибірської» Івана Пир'єва . За цю роль була нагороджена Сталінською премією . Після цього фільму була помічена глядачами.
Фільмографія актриси налічує понад 40 картин. Серед інших фільмів з її участю можна відзначити «Весілля з приданим» (1953), комедію «Зірка екрану» (1974), драму «Неповнолітні» (1976), музичну комедію «Карнавал» (1981), мелодраму «Вийти заміж за капітана» (1985), комедійну стрічку «Пригоди зубного лікаря» (1965).
З 27 березня 1948 року — актриса Московського академічного театру сатири . Зіграла понад 60 ролей. У театрі однією з найкращих зіграних нею ролей була графиня Альмавіва у виставі В. Плучека «Божевільний день, або Одруження Фігаро » Бомарше (1968).
Грала в інших театрах.
У 1999 році разом з іншими відомими артистами взяла участь у проекті Віктора Мережко і композитора Євгенія Бедненка «Співають зірки театру і кіно», де виступила як виконавиця романсів. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».
Авторка двох книг мемуарів — «Продовження душі» (видавництво: Союз театральних діячів РРФСР, 224 стор., 1989 р.) і «Попелюшка з Чистих ставків» (видавництво: АСТ, 426 стор., 2017 р.).
Померла 9 серпня 2023 року на 98-му році життя. Церемонія прощання відбулася 12 серпня у столичному театрі сатири, де артистка служила 75 років та зіграла понад 40 ролей[ 10] [ 11] .
Громадська діяльність
Протягом 20 років Віра Васильєвабула секретарем Спілки театральних діячів РФ (СТД), головою соціально-побутової комісії СТД, займалася наданням допомоги колегам, які потрапили у важку життєву ситуацію[ 12] [ 13] .
Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[ 14] .
Виступала на захист бездомних тварин[ 15] [ 16] [ 17] . У 2013 році Віра Васильєва підписала відкритий лист з критикою закону про «іноземних агентів», які ускладнюють роботу некомерційних організацій [ 18] [ 19] [ 20] .
Член КПРС з 1979 року[ 21] .
Родина
Батько — Кузьма Васильович Васильєв.
Мати — Олександра Андріївна Васильєва.
Брат — Василь Кузьмич Васильєв.
Сестри — Антоніна Кузьмівна, Валентина Кузьмівна.
Чоловік — Володимир Петрович Ушаков (1920—2011), актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації (2000). Перебували у шлюбі з 1956 року. Дітей не було.
Звання та нагороди
Заслужена артистка Російської РФСР (1954 )[ 22]
Народна артистка РРФСР (1970)[ 23]
Народна артистка СРСР (1986) — «За великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва »[ 24]
Сталінська премія першого ступеня (1948) — за виконання ролі Насті Гусенкової у фільмі «Сказання про землю Сибірської»
Сталінська премія третього ступеня (1951) — за виконання ролі Ольги Степанової у виставі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2000)
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2010 ) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність [ 25]
Орден Пошани (1995) — за заслуги перед державою і успіхи, досягнуті в працю, великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між народами [ 26]
Орден Дружби (2015) — за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність [ 27]
Орден Трудового Червоного Прапора
Премія «Кришталева Турандот» (1996) — за довголітнє і доблесне служіння театру [ 28] .
Премія імені А. А. Яблочкиной (1996)
Премія «Кумир» (2003, у номінації «За високе служіння мистецтву»)
Національна театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2010)[ 29] .
Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» (2014) — «за служіння російській репертуарному театру»
Актрисі встановлена зірка на Зіркової алеї кіноакторів в Анапі[ 30] .
Творчість
У виставі «Орніфль»
Вистава «Орніфль». З Олександром Ширвіндтом
Ролі в театрі
1947 — «Сказання про землю сибірської» постановка Івана Пирьєва — Настенька Гусенкова
1948 — «Лев Гурич Синичкін» Олексія Бонді , Дмитра Ленського , постановка Емануїла Краснянського — Ліза Синичкіна
1948 — «Вас викликає Таймир» Олександра Галича , Костянтина Ісаєва , постановка Андрія Гончарова — Дуня .
1949 — «Положення зобов'язує» Георгія Мунбліта , постановка А. О. Гончарова — Віра
1949 — «День відпочинку» Валентина Катаєва , постановка Є. Б. Краснянського — Шура (введення)
1950 — «Весілля з приданим» Миколи Дьяконова , постановка Бориса Равенських — Ольга Степанова
1951 — «Наречені» А. Токарєва, Василя Шкваркіна , постановка А. О. Гончарова — Сафі
1951 — «Одруження Белугіна» Олександр Островського , Миколи Соловйова , постановка А. О. Гончарова — Таня Сиромятова (введення)
1952 — «Пролита чаша» Ван Ши Фу (драматична композиція Андрія Глоби ), постановники Миколи Петров , Валентина Плучек — Ін-ін
1952 — «Особисте життя» Костянтина Фінна , постановка Юрія Єгорова — Катерина Федорівна Круглова
1952 — «Подруги» Олексія Сімука , постановка Б. І. Равенських — Маша Ракітіна
1953 — «Де ця вулиця, де цей будинок?» Володимира Диховичного , Моріса Слободського , постановка Є. Б. Краснянського — Галочка
1954 — «Суддя в пастці» Генрі Філдінга , постановка Сергія Колосова — Іларетта
1955 — «Остання сенсація» Михайла Себастьяна , постановка Є. Б. Краснянського — Магда
1955 — «Чужий дитина» В. В. Шкваркіна, постановка Олега Солюс — Маша
1955 — «Поцілунок феї» Зиновія Гердта , Михайла Львівського , постановка Є. Б. Краснянського — Зіна
1956 — «Професія місіс Воррен» Бернард Шоу , постановка Надії Слонової — Віві
1956 — «Справа була в Конську» В. П. Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура
1958 — «Тінь» Євгена Шварца , постановка Ераста Гаріна , Хесі Локшиної — Аннунціата
1959 — «Дамоклів меч» Назима Хікмета , постановка В. Н. Плучека — Дочка бензинщики
1959 — «Чарівні кільця Альманзора» Тамара Габбе , постановка О. П. Солюс — Королева
1960 — «12 стільців» за Іллею Ільфом , Євгеном Петровим , постановка Є. П. Гаріна — Еллочка Щукіна
1960 — «Сліпе щастя» Андрія Кузнецова , Г. Г. Штайна, постановка О. П. Солюс — Ліка
1961 — «Четвертий хребець» Мартті Ларні , постановка Давида Тункеля — Джоан
1961 — «Яблуко розбрату» М. А. Бірюкова, постановка В. Н. Плучека — Ганна Миколаївна
1962 — «24 години на добу» О. Н. Стукалова, постановка Андрія Крюкова — Віра Горова
1964 — «Брехня для вузького кола» Опанаса Салинського , постановка Георгія Менглета — Клавдія Бояринова
1964 — «Жіночий монастир» В. А. Диховичного, М. Р. Слобідського, постановка В. Н. Плучека — Віра Едуардівна
1964 — «Білий телефон» М. Гиндина, Генріха Рябкина , постановка Володимира Раутбарта — Надія Кленова
1967 — «Інтервенція» Лева Славіна , постановка В. Н. Плучека — Жанна Барб'є
1967 — «Прибуткове місце» Олександра Островського , постановка Марка Захарова — Анна Павлівна Вишневський
1967 — «Баня» Володимир Маяковського , постановка В. Н. Плучека — Поля
1968 — «Останній парад» Олександра Штейна , постановка В. Н. Плучека — Даша
1969 — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше , постановка В. Н. Плучека — Графиня Розіна Альмавіва
1970 — «У часу в полоні» А. П. Штейна, постановка В. Н. Плучека — Соня
1970 — «Прокинься і співай» Міклоша Дярфаша , постановка М. А. Захарова, Олександра Ширвіндта — Тітка Тоні
1971 — «Звичайне диво» Е. Л. Шварца, постановка В. Н. Плучека, Маргарити Мікаелян — Придворна дама
1972 — «Ревізор» Миколи Гоголя , постановка В. Н. Плучека — Ганна Андріївна
1973 — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка , постановка В. Н. Плучека — Лідія Семенівна
1974 — «Ляпас» Сергія Михалкова , постановка В. Н. Плучека, Леоніда Ейдлін — Ольга Іллівна Щеглова
1974 — «Клоп» Володимира Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Диктор
1976 — «Клеменс» К. К. Сая, постановка М. І. Мікаелян — Баба-одноочка
1979 — «Її превосходительство» Самуїла Альошина , постановка О. О. Ширвіндта — Посол Об'єднаної Держави
1980 — «Тригрошова опера» Бертольта Брехта , постановка В. Н. Плучека — Селія Пічем
1982 — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна , Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — Ведуча
1983 — «Вісімнадцятий верблюд» С. І. Альошина, постановка Євгена Каменьковіча — Агнеса Павлівна
1985 — «Мовчи, сум, мовчи …» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
1987 — «Тіні» Михайла Салтикова-Щедріна , постановка Андрія Миронова — Ольга Дмитрівна Меліпольска
1987 — «Останні» Максима Горького , постановка Анатолій Папанова — Пані Соколова
1988 — «Воітєльніца» за Миколою Лєсковим , постановка Бориса Львова-Анохіна , В. Є. Федоров — Домна Платонівна
1992 — «Молодість Людовика XIV» Александра Дюма , постановка Є. Б. Каменьковіча — Анна Австрійська
1996 — «Священні чудовиська» Жана Кокто , постановка Олександра Вількіна — Естер
2001 — «Андрюша» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
2001 — «Орніфль» Жана Ануя , постановка Сергія Арцибашева — Грифон
2002 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського, постановка Бориса Морозова — Домна Пантеліївна
2003 — «Нам все ще смішно» Олександра Ширвіндта, Олексія Колгана і С. Колпакова, постановка Олександра Ширвіндта, Олександра Колгана — ?
2009 — «Мольєр (Кабала святош)» Михайла Булгакова , постановка Юрія Єрьоміна — Мадлена
2009 — «Тріумф на Тріумфальній» Олександра Ширвіндта, С. Плотова, С. Коковкіна, А. Семенова, постановка Ю. Васильєва — костюмерка
2012 — «Реквієм по Радамесу» А. Ніколаї , постановка Романа Віктюка — Камелія
2014 — «Сумно, але смішно» С. Плотова, В. Жука, Олександра Ширвіндта (1 жовтня 2014 року — прем'єра). Постановка: Олександр Ширвіндт, Юрій Васильєв
2015 — «Фатальний потяг» нуар Андрія Житінкіна , постановка Андрія Житінкіна — Ірма Гарленд [ 31]
2018 — «Віра» С. Коковкіна за мотивами спогадів актриси В. К. Васильєвої (22 червня 2018 — прем'єра). Постановка: С. Б. Коковкін — Віра [ 32]
Ролі в інших театрах
Вистава «Орнифль». З Олександром Ширвіндтом
Брянський обласний театр драми імені О. К. Толстого
Тверський обласний академічний театр драми
Орловський драматичний театр імені В. С. Тургенєва
1990 — «Без вини винуваті» Олеександра Островського — Кручиніна
Московський Новий драматичний театр
1996 — «Асамблея» Петра Гнєдича , режисер А. Сергєєв — Пехтерева
1997 — «Примха» Олександра Островського — Саритова
Театр ляльок імені С. В. Образцова (Москва)
2006 — «Дивна місіс Севідж» Джона Патріка, режисер Андрій Денників — Місіс Севідж
Театр «Модернъ»(Москва)
2008 — «Одного разу в Парижі» В. В. Асланової, режисер Юрій Васильєв — Елізабет
Малий театр (Москва)
Ролі в кіно
1945 — Близнюки — монтер
1947 — Сказання про землю Сибірську — Анастасія Петрівна Гусенкова
1951 — Великий концерт — колгоспниця Ліза
1953 — Чук і Гек (короткометражний) — Мама
1953 — Весілля з приданим — Ольга Степанівна Степанова, найкращий бригадир колгоспу «Іскра»
1957 — Вони зустрілися на шляху — Ганна Іванівна Личкова, сусідка Макара
1960 — Люди моєї долини — Парася
1965 — На завтрашній вулиці — Большакова
1965 — Погоня — Шура, дружина Анатолія
1965 — Пригоди зубного лікаря — Ласточкіна
1965 — Приїжджайте на Байкал — Клавдія Якимівна Гальцова
1972 — За все у відповіді — Лідія Степанівна Бєлова
1972 — 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Нещасний випадок — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знам'янського
1973 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Втеча — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знаменського
1974 — Жереб — Ліда
1974 — Зірка екрану — Ольга Сергіївна / партизанка Таня
1975 — Весна двадцять дев'ятого — Софія
1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Удар у відповідь — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знаменського
1975 — Це ми не проходили — Наталя Іванівна
1976 — Легенда про Тіля — Каллекен
1976 — Неповнолітні — Поліна Борисівна, вчителька, мати Жені
1976 — Розвага для старичків — Галина Сергіївна
1977 — Подарунок долі — Любов Сергіївна
1981 — Карнавал — мама Микити
1982 — Ми жили по сусідству — Анна Ігорівна
1982] — Одружений холостяк — Марія Семенівна, дружина Гурама Отарович, мати Тамари, бабуся Кості, кандидат медичних наук
1983 — Як я був вундеркіндом — бабуся
1984 — Наказано взяти живим — Кузьмівна
1985 — Вийти заміж за капітана — Віра Семенівна Журавльова, мати фотокореспондентки Олени
1986 — Шкідлива неділя — Берта
1992 — Розшукується небезпечний злочинець — мати Михайла Черних
1996 — Ліза і Еліза
1997 — Вино з кульбаб — Естер
1999 — Чарівні негідники
2000 — Салон краси — Марія Петрівна
2001 — Часи не вибирають — Ольга Львівна
2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Третейський суддя — мати Знаменського
2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Пуд золота — мати Знаменського
2002 — Маска і душа
2006 — Все змішалося в домі … — Наталя Михайлівна Лозинська
2007 — Сваха — Галина Михайлівна
2012 — Вірю — Анна Федорівна
2012 — Поки цвіте папороть — Надія Ігорівна, бабуся Ігоря Князєва
2014 — Селюк — Софія Олександрівна, бабуся Ліди
2016 — Свято неслухняності — бабуся Лари
Телеспектаклі
Озвучування мультфільмів
Участь у фільмах
1977 — Чи любите ви театр? (Документальний) — сцена з вистави «Одруження Фігаро» за Бомарше
1978 — Іван Пир'єв (документальний)
1989 — Голос пам'яті (документальний)
1998 — Борис Новиков (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали» ) (документальний)
1999 — Віталій Доронін (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали» ) (документальний)
2000 — Ні смерті для мене (документальний)
2001 — Борис Андрєєв (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали» ) (документальний)
2005 — Андрій Миронов (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
2006 — Іван Пир'єв (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
2006 — Марина Ладиніна (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
2006 — Тетяна Пельтцер (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
2006 — Анатолій Папанов. Незакінчена війна (документальний)
2006 — Три з половиною життя Івана Пир'єва (документальний)
2007 — Анатолій Папанов. Зворотний бік слави (документальний)
2007 — Анатолій Папанов. Так хочеться пожити .. (документальний)
Рік випуску 2008 — Марина Ладиніна. Грубіян і Галатея (з документального циклу «Острови» )
2008 — Валентина Токарська (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
2008 — Тетяна Пельтцер (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
2009 — Ераст Гарін (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
2009 — Олександр Ширвіндт. Щасливе життя щасливої людини (документальний)
2009 — Тетяна Пельтцер. Обережно, бабуся! (Документальний)
2010 — Віра Васильєва. Секрет її молодості (документальний)
2011 — Анатолій Папанов. Від комедії до трагедії (документальний)
2011 — Михайло Державін. Той ще «моторчик» (документальний)
Примітки
↑ а б Умерла актриса Вера Васильева — Meduza , 2023.
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123371546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
↑ ČSFD — 2001.
↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
↑ Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян и др. — Т. 3. Бруней — Винча. — М .: ООО «Издательство „Энциклопедия“», 2007. — 480 с.: ил.
↑ ВАСИЛЬЕВА Вера Кузьминична // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов , отв. ред. С. Л. Кравец . — М . : Науч. изд-во «БРЭ» , 2004—2017. (рос.) (Перевірено 8 лютого 2019)
↑ Вера Кузьминична Васильева биография . Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ Інтерв'ю Віри Васильєвої для «Цілком Таємно» . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ Віра Кузьмівна Васильєва біографія . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ Померла відома російська актриса . www.unian.ua (укр.) . Процитовано 13 серпня 2023 .
↑ Померла знаменита радянська актриса Віра Васильєва . fakty.ua (укр.) . Процитовано 13 серпня 2023 .
↑ Лауреатом Премии Председателя СТД РФ стала Вера Васильева . Союз театральных деятелей Российской Федерации . 17 февраля 2015 года. Архів оригіналу за 26 лютого 2018.
↑ Борзенко, Виктор (1 октября 2010 года). Актриса Вера Васильева: «В наше время искусство заменяло религию» . Новые Известия . Архів оригіналу за 28 лютого 2018.
↑ Список членів Національної Академії кінематографічних мистецтв і наук Росії . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ Копылова, Вера (5 октября 2012 года). Леонид Ярмольник: «В теме защиты животных я отделяюсь от государства» . Аргументы и факты . Архів оригіналу за 7 березня 2016.
↑ Аронов, Никита. Коты в каменном мешке . Мир новостей. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
↑ Борзенко, Виктор (9 апреля 2014 года). Актриса Театра сатиры Вера Васильева: «Раньше сатиру понимали с полуслова» . Новые Известия . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
↑ Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО . Мемориал . 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
↑ Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО . Агентство социальной информации . 17 мая 2013 года.{{cite web }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО . Совет по правам человека . 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
↑ ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine .] Кіно: Енциклопедичний словник/Гл. ред. С. В. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьєв, В. О. Баскаков, В. В. Вайсфельд та ін — М: Сов. енциклопедія, 1987.- 640 с., 96 л. іл.
↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 3 червня 1954
↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 20 листопада 1970
↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 лютого 1986
↑ Указ Президента Российской Федерации от 25 сентября 2010 года № 1168 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Васильевой В. К.» . Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 30 вересня 2010 .
↑ Указ Президента Российской Федерации от 11 августа 1995 года № 845 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» . Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ Указ Президента Російської Федерації від 01.12.2015 № 584 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації» . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна [недоступне посилання з Июнь 2018 ] на сайті премії "Кришталева Турандот
↑ Лауреати премії «Золота маска» 2010 року // Офіційний сайт премії [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine .] . — 17.04.2010.
↑ В Анапі площа Рад прикрасила «Алея зірок» «Зіркова алея кіноакторів» . Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019 .
↑ Роковое влечение . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019 .(рос.)
↑ Вера . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019 .(рос.)
Джерела
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика Словники та енциклопедії Нормативний контроль