Васіна Зінаїда ОлександрівнаЗінаїда Олександрівна Васіна (4 серпня 1950, м. Київ) — українська театральна художниця, графікиня, художниця-етнографиня, науковиця. Членкиня Національної спілки художників України (1980). Дружина художника Анатолія Криволапа. Мати художниці Ганни Криволап. ЖиттєписЗінаїда Васіна народилася 4 серпня 1950 року в Києві. 1975 року закінчила факультет театрально-декоративного мистецтва Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) під керівництвом професорів М. Духновського, Д. Лідера — театральне мистецтво, С. Подерев’янського — живопис, малюнок, Д. Соколова — історія костюма. Протягом 1970—1990-х рр. працювала художником-постановником на Українському телебаченні, в Національній опері України, у Київському естрадно-цирковому училищі, в Дитячому музичному театрі, Театрі класичного балету В. Вронського, у приватному театрі (м. Фюрт, Німеччина) Обіймала посаду художниці відділу етнографії Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (1976—2002). З 2000-х років працювала науковою співробітницею у Музеї історичних коштовностей України. Як живописиця Зінаїда Васіна експонувала свої твори в Україні та за кордоном. Персональна виставка живопису мисткині «Уявлення» (диво-світ Трипілля) експонувалася в Сараєво (2016) та Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (2017)[1]. У листопаді 2023 року в Національному музеї декоративного мистецтва України відбулася виставка «Доньки-Матері. Зінаїда Васіна та Ганна Криволап». В експозиції були представлені художні твори відразу декількох поколінь — художниці Зінаїди Васіної, рукотворні речі її матері, бабусі та прабабусі, а також живопис її доньки Ганни Криволап[2]. Головна ідея цього мистецького проєкту — продемонструвати нескінченність українського роду, невичерпність талантів українських жінок, що передаються у спадок із покоління в покоління. ТворчістьТворчість Зінаїди Васіної тісно пов’язана з українською культурною спадщиною, а наукові дослідження — з етномистецтвознавством та історією українського костюма. Уважається одним з провідних спеціалістів зі сценічного українського народного вбрання. Працювала провідною художницею Укрконцерту. У її костюмах виступають творчі колективи багатьох ансамблів України: Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки, Черкаський народний хор, танцювальний ансамбль «Калина», ВІА «Кобза» та ін. Художниця створила відкритий перфоманс з трипільського бодіарту в Нюрнберзі[3]. Як художниця й етнографиня проілюструвала багато фундаментальних видань ІМФЕ. Працювала над створенням українських художніх листівок, ілюструвала українські народні казки, дитячі книжки української тематики, етнографічні календарі, першу незалежну українську абетку «Материнка»[4]. Авторка двотомного видання «Український літопис вбрання» (2003, 2006), досліджень «Еволюція українського вбрання. Сторінки історії» (2021)[5]. «Вбрання Київської Русі» (2023), низки публікацій та наукових статей з теорії реконструкції українського історичного костюма. Оформила мюзикл «Король і я» О. Гаммерштана та Р. Роджерса (м. Фюрт, Німеччина, 1999), балети «Лілея» К. Данькевича (Національна опера України), «Арлекініада» та «Гей, музики» (Дитячий музичний театр), п’єсу В. Шевчука «Птахи з невидимого острова» (театр KIN). Вибрані твори
Примітки
ПосиланняВасіна Зінаїда Олександрівна / Ю. О. Ткаченко, І. В. Медина // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Режим доступу :https://esu.com.ua/article-32428 |
Portal di Ensiklopedia Dunia