Ганна Криволап працює на перетині кількох стилів і напрямів. В образотворчій політрі впізнаються риси абстрактного експресіонізму, фовістичного дикунства та архаїчні мотиви народного малярства[7].
До основних серій художниці відносяться такі серій:
Горизонти. "Картини Ганни Криволап з серії горизонти виростають з перетину вражень і суто живописних фантазій. Вона пише міста ніби з висоти пташиного польоту з віддалених точок огляду звідки вони розкриваються широкими панорамами. Художницю цікавить не стільки неповторність окремих міст скільки пластична виразність, гнучкий силуети, насиченість кольорів, що з далекої перспективи втрачають предметність, перерворюючи образ міста на чудову фата моргану. Пейзаж виступає тут «матеріалом, з якого художник будує свій кольоровий світ, сповнений краси, енергії і наруги». Галина Скляренко. «Ганна Криволап має рідкісний талант „пом'якшувати“ камерність міських пейзажів, додавати в них життя, не населяючи при цьому пейзажі живими істотами. Вона перетворює своє мальовниче місто в явище природи, а не творіння рук людини. Відображення пейзажу не буквальне, а настрій якийсь, атмосферний, повертається назад на об'єкт відображення, знову змінюючи його, змінюючи його дихання». Андрій Курков[8]
Стрічки. У своїх роботах із серії «Стрічки» Ганна Криволап звертається до теми українських традицій, що є віддзеркаленням ментальності та душі народу. Натхненням для створення творів став відомий весільний обряд, коли дівчата пов'язують стрічки на огорожу, загадуючи свої сокровенні побажання. У цих роботах ми спостерігаємо, як завдяки своєрідній експресивній колористичній манері художниці, традиційна святкова інсталяція трансформується у сучасну мистецьку роботу.[9]
Криниці. Це цикл робіт присвячений такому важливому для нашої ідентичності об'єкту, як колодязь. Що це: архітектурна споруда, джерело життя, місце, яке збирає спільноту? Серія зображує криниці різних регіонів України, які різняться стилями і виконанням. Перша робота зроблена в 2006 році.[10]
Причетність. «Серія Причетність виникла як відбиток спогадів про контакт мисткині з старовинними артефактами — „мозаїками“. Художниця уникає орнаментальності, залишаючи геометричність побудови, це створює ефект монументальності. В основі проекту — оригінальна живописна техніка що передбачає малювання короткими мазками у формі прямокутників, з включенням контрастних кольорів що віддалено нагадає пуантелістичні практики». Роксана Рублевська[11][12]
Динаміка галицького бароко. «Мова і пластика полотен „Динаміки Галицького бароко“ формувалися поступово і виростали крізь роботи серій Ганни Криволап „Пейзажі“, „Стрічки“, „Квітнення“, „Причетність“, „Ремінісценції“… серія є діалогом зі скульптором барокко Пінзелем і натхненна його енергією руху-лету й кольоропису „Стрічок“, поєднані з фольклорною пісенністю давніх і нових традицій. В основі нової теми прозирають напружена робота над структурою сходження й нашарування кольору в динаміці фізичній та умоглядній. Відчуваючи певну спорідненість із його сприйняттям простору й руху, художниця знов уважно занурилася у творчість загадкового скульптора. І виникла пристрасна й довірлива розмова. Художники нерідко ведуть діалоги з митцями-попередниками, котрі схвилювали або вплинули на них. Цикл картин „Динаміка Галицького бароко“ — яскравий приклад діалогу двох митців через століття. З одного боку, це виразний омаж, тобто шана, жест поваги митцю, котрий творив у 18 столітті, від художниці 21 століття, а з іншого — її власний палкий вислів, живописний текст про драми та конфлікти й душевну напругу сучасної людини». Олеся Авраменко[13][14]
Пластичні варіації. Результат експериментів художниці з бодіартом, коли, рухаючись в танці, фігури з реального простору, набувши кольорового забарвлення, повертаються на поверхню полотна, надаючи зовсім іншого контексту людській постаті.[15]
Абстракті композиції. Серія абстрактних полотен, що апелює до чуттєвості. Колір та його емоційно-психологічні властивості стають центром уваги. Автор, завдяки кольоровим сполученням і пластиці, занурює глядача в певний психологічний стан, ставлячи за мету звільнити мистецтво від будь якого контролю раціо, щоб вивільняти внутрішні пориви підсвідомого. Особливий акцент робиться на живописній поверхні.[16]
Вибрані персональні виставки
1990 — перша персональна виставка у віці 13 років в Спілці художників, Тбілісі, Грузія.
1999,1996 — виставки в Irena Gallery, Київ, Україна.
2001 — виставка та Body-Art-Performance в «Persona-галерея», Київ, Україна.
2002 — виставка та Body-Art-Performance в галереї «Mytec», Київ, Україна
2003 — виставка «Гаряча хвиля» в «Арт-центр на Костьольній», Київ, Україна
2003 — GalerieDrucksache, Айхталь, Німеччина
2004 — виставка в галереї «MysteckaVitalnia», Київ, Україна
2005 — виставка в посольстві Німеччини, Київ, Україна
2006 — галерея Art Blues, Київ, Україна
2007 — галерея Да Вінчі, Київ, Україна
2007 — виставка «Київ», Галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
2008 — виставка «Kiev Horizons», BottegaGallery, Київ, Україна
2009 — виставка «Колодязі», BottegaGallery, Київ, Україна
2010 — виставка «Стамбул», Галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
2010 — галерея «Ленін», Запоріжжя, Україна
2012 — галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
2012 — Київська картинна галерея, Київ, Україна
2013 — MOYA — музей молодого мистецтва, Відень, Австрія
2013 — галерея Лавра, Київ, Україна
2013 — галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
2014 — галерея Hanikah «Horizons.Sarajevo», Sarajevo BIH
2015 — «Painting», Український інститут Америки, Нью-Йорк, США
2015 — «Андріївська церква» з серії «Горизонти», галерея Tryptych Art, Києв
2016 — «Стрічки», галерея Триптих Арт, Київ, Україна
2017 — «Цвіт», Галерея Лавра, Київ, Україна
2018 — «Цвіт», проект в галереї при Palais de L'Europe, Страсбург, Франція
2018 — «Горизонти», Галерея Barbara von Stechow, Франкфурт, Німеччина
↑Лауреати Мистецької премії «Київ» 2021 року. Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Процитовано 23 березня 2023.
↑Мрії та долі. Живопис, графіка, скульптура українських художниць: альбом. — Київ, 2019. — С. 262.
Додаткове читання
Корсунь Д. Магія кольору / Дмитро Корсунь // Українська культура. — 2008. — № 12. — С. 24—25 : іл.
