Введенський Андрій Олександрович
Андрій Олександрович Введенський (21 липня 1891, Перм — 13 вересня 1965, Київ) — радянський історик, доктор історичних наук (з 1946 року), професор. БіографіяНародився 21 липня 1891 року у місті Пермі в сім'ї земського фельдшера. У 1912 році закінчив Пермську класичну гімназію, у 1920 році — факультет суспільних наук Петроградського університету. Працював в архівних установах, зокрема, у 1920 році виконував обов'язки завідувача Пермським губархівом. Вів боротьбу за порятунок приватних архівів, у тому числі строгановських. Захопившись строгановською темою, зберіг їй вірність до кінця життя. У 1921 році захистив кандидатську дисертацію з історії давньоруської адвокатури. Викладав у вузах Ленінграда, Вологди, Вітебська. У 1938–1941 роках — завідувач кафедри історії СРСР Київського університету, у 1941–1943 роках — Уральського університету, у 1943–1944 роках — Об'єднаного українського університету в Кзил-Орді. Був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні». Від 1944 року — завідувач кафедри історії СРСР, з 1951 року — професор кафедри архівознавства і допоміжних історичних дисциплін Київського університету. У 1946 році захистив докторську дисертацію на тему «Очерки по истории Строгановых в XVI–XVII вв.». Помер 13 вересня 1965 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Наукова діяльністьРозробив і читав спеціальні курси з палеографії, історичної метрології, історичної дипломатики, історичної хронології та історії архівної справи в зарубіжних країнах. Під час роботи в Києві підготував близько 100 кандидатів історичних наук. Автор понад 150 наукових праць. Дослідник історії Росії та України 15-18 століть. Вивчав вотчинне феодальне господарство, історію техніки виробництва, питання дипломатики і джерелознавства. Серед робіт:
Джерела
ПриміткиПосилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia