Видинівський Пантелеймон Федорович

Видинівський Пантелеймон Федорович
Видинівський Пантелеймон Федорович
Народження	17 липня 1891 ; Суховерхів, Кіцманський район, Чернівецька область, Україна
Смерть	9 червня 1978 (86 років)
	Бреїла, Румунія
Країна	Австро-Угорщина; Румунське королівство; СРСР; СРР
Жанр	жанрове малярство, батальний жанр, історичний живопис, портрет і натюрморт
Навчання	Віденська академія мистецтв (1914)
Вчитель	Івасюк Микола Іванович
Діяльність	художник, педагог
Відомі учні	Киселиця Одарка Олексіївна
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	Перша світова війна

Пантелеймон Федорович Видині́вський (17 липня 1891, Суховерхів — 9 червня 1978, Бреїла) — український і румунський художник і педагог; один із засновників Чернівецького осередку Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 17 липня 1891 року в селі Суховерхові (нині Чернівецький район Чернівецької області, Україна). Навчався в сільській школі, Чернівецькій вищій реальній гімназії, художній школі Миколи Івасюка в Чернівцях, упродовж 1910—1914 років — у Віденській академії мистецтв^[1], де був учнем Лібералі, Міхалі, Файта, Шмідта, Юнквірта.

1914 року мобілізований до австро-угорського війська^[1]. Брав участь у першій світовій війні. Протягом 1916—1918 перебував у російському полоні у місті Симбірську.

У 1918—1926 роках виконував різні художні замовлення; у 1926—1936 роках працював у Сторожинецькому ліцеї викладачем малювання та каліграфії; у 1940—1941 роках — методистом-консультантом Чернівецького обласного будинку народної творчості. Під час німецько-радянської війни працював на замовлення, у 1944 році виїхав в місто Ясси^[1]. Помер у місті Бреїлі 9 червня 1978 року.

Творчість

Працював у галузях станкового живопису (виконував портрети, натюрморти, писав картини в історичному, батальному, побутовому жанрах) та книжкової графіки. Серед живописних робіт:

«Де правда?»;
«Людина ХХ століття»;
«Богдан Хмельницький під Зборовом»;
«Бій запорозьких козаків з татарами»;
«Зустріч Ніколая Белческу з Аврамом Янку в Карпатах»;
«Візит господаря Кузи до султана»;
«Жебрачка»;
«Малий ремісник»;
«Сільський сміхованець»;
«Вечорниці»;
«Після роботи»;

портрети

«Тарас Шевченко»;
«Юрій Федькович»;
«Ольга Кобилянська»;
«Батько»;
«Портрет дочки Тетяни»;
«Г. Хортик» (1926);
«Даруся» (1926);
«Автопортрет» (1950-ті);

натюрморти

«Квіт айви»;
«Гриби»;
«Бузок»;
«Тюльпани»;
«Польові квіти».

У 1928 році у Чернівцях оформив книни:

«У неділю рано зілля копала», «Але Господь мовчить», «Лісова мати» Ольги Кобилянської;
«Син гетьмана» Ольги Рогової;
«Дівчина Віра» К. Черненко-Костецької;
«Розбійник Кармелюк» Михайла Старицького.

Брав участь у мистецьких виставках у Чернівцях у 1920–1940-х роках та Румунії з 1944 року.

Роботи художника зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, музеях Румунії.

Вшанування

1993 року на фасаді будинку колишнього Сторожинецького ліцею (нині Сторожинецька гімназія), де працював митець, встановлено меморіальну дошку із його барельєфом (скульптор Микола Лисаківський), а вулиця на якій розміщена будівля названа іменем Видинівського^[1]^[2].