Киселиця Одарка Олексіївна

Киселиця Одарка Олексіївна
Киселиця Одарка Олексіївна
	; портрет роботи Ореста Криворучка
Народження	1 квітня 1912 ; Берегомет, Вижницький повіт, Герцогство Буковина, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть	19 січня 1999 (86 років)
	Чернівці, Україна
Поховання	Лукавці
Країна	Австро-Угорщина; ЗУНР; Румунське королівство; СРСР; Україна
Жанр	портрет, натюрморт і пейзаж
Навчання	Празька академія образотворчих мистецтв (1939)
Вчитель	Видинівський Пантелеймон Федорович і Вратислав Нехлебаd
Діяльність	художниця
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Киселиця Лесь
Роботи в колекції	Чернівецький художній музей і Чернівецький краєзнавчий музей
Нагороди	Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича

Ода́рка Олексі́ївна Кисели́ця (1 квітня 1912, Берегомет — 19 січня 1999, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1954 року. Лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за 1996 рік, заслужений художник України з 1997 року^[1].

Життєпис

Народилася 1 квітня 1912 року в селі Берегометі (нині селище Вижницького району Чернівецької області, Україна). Дитинство та юність пройшли у селі Лукавцях, де її батько, Лесь Киселиця, працював директором школи^[2]. Протягом 1928—1930 років студіювала малярство у майстернях художника-аматора Рацького та живописця Пантелеймона Видинівського в Чернівцях; у 1930—1939 роках навчалась у Празькій академії образотворчих мистецтв у Вратислава Нехлеби^[3].

Протягом 1949—1951 років працювала у Чернівецькому відділенні Художнього фонду УРСР. Мешкала у Чернівцях в будинку на проспекті Незалежності, № 103, квартира № 34. Померла у Чернівцях 19 січня 1999 року. Похована в селі Лукавцях.

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису, створювала портрети, натюрморти, карпатські краєвиди. Серед робіт:

«Буковинська дівчина» (1949);
«Мати-героїня з дитиною» (1953; 1954, Бердянський художній музей)^[4];
«Солом'янки» (1953; 1967);
«Буковинка» (1957, Чернівецький краєзнавчий музей)^[4];
«Заслужена артистка Р. Раїсова» (1957);
«Заслужена артистка УРСР Р. Б. Борисова» (1959, Чернівецький краєзнавчий музей)^[4];
«Натюрморт» (1959);
«Доярка В. Бойчук» (1960);
«Польові квіти» (1965; 1980);
«Сумні спогади» (1966);
«Дівчина» (1966);
«Безсмертники» (1966, Саратовський художній музей; 1973)^[4];
«Гуцульський натюрморт» (1967);
«Домініка і Віорика» (1968);
«Смуток» (1969);
«Віорика і Марічка» (1970);
«Чорнобривці» (1970);
«Гуцулка з Косівщини» (1970);
«Спогад про літо» (1970);
«Жінка» (1971);
«Студент медичного інституту В. Самораш» (1971);
«Дівчина з книгою (Студентка Індюкова)» (1971);
«Робітниця комбінату „Восход“ А. Тарнавська» (1971);
«Подруга» (1971);
«Напровесні» (1971);
«Студентка В. Каплунська» (1972);
«Вічне» (1972);
«Барви осені» (1973);
«Буковинський натюрморт» (1975);
«Осінь» (1980-ті);
«Подруги» (1980);
«Квіти смутку» (1983).

Брала участь у виставках з 1950 року, у республіканських — з 1954 року. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1974, 1988, 1992, 1996—1997 роках та посмертна у 2004 році, Сучаві у 1990 році, Києві у Національному художньому музеї України у 1997 році.

Крім згаданих музеїв, роботи художниці зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, приватних колекціях.

Галерея

Вшанування

У Чернівецькій області засновано обласну премію у галузі образотворчого мистецтва імені Одарки Киселиці, яка присуджується і вручається щороку з нагоди Дня художника^[5];
Ім'ям Одарки Киселиці названі вулиці в місті Чернівцях, селах Лукавцях та Миговому^[6].