Вировець В'ячеслав Гаврилович
В'ячеслав Гаврилович Вировець (нар. 5 березня 1937, Іскрисківщина, Білопільський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР (нині — Сумського району Сумської області) — пом. 26 березня 2021, Глухів, Шосткинський район, Сумська область) — радянський і український агроном, вчений-селекціонер у галузі коноплярства, Доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (2000), автор високоволокнистих, безнаркотичних сортів конопель. БіографіяНародився 5 березня 1937 в селі Іскрисківщина Сумської області в багатодітній селянській родині[1]. Закінчивши середню школу, вступив до Іскрисківщанського сільськогосподарського технікуму, який закінчив з відзнакою в 1956 році, отримавши диплом молодшого агронома-рільника. З 1956 по 1959 рік проходив строкову службу в лавах радянської армії. З 1959 по 1964 рік навчався на відділенні селекції і насінництва факультету агрономії Харківського сільськогосподарського інституту[1][2]. Після закінчення навчання Г. І. Сенченко та Г. І. Арінштейн запросили його на посаду наукового співробітника відділу селекції Всесоюзного науково-дослідного інституту луб'яних культур в Глухові. У 1971 році Вировець захистив кандидатську дисертацію в Інституті рослинництва імені М. І. Вавилова з теми «Вивчення продуктивності різних репродукцій насіння конопель»[1]. З 1971 по 2003 рік обіймав посаду завідувача лабораторії селекції і генетики конопель. Паралельно, з 1981 по 1987 рік був заступником директора з наукової роботи, а з 2003 року — працював головним науковим співробітником Всесоюзного науково-дослідного інституту луб'яних культур[3]. У 1992 році став доктором сільськогосподарських наук, захистивши дисертацію на тему «Створення високопродуктивних сортів конопель без наркотичних властивостей» в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН[1]. З 1993 року — за сумісництвом професор кафедри природничих наук Глухівського педагогічного університету імені Олександра Довженка[3]. Учасник конгресів з луб'яних культур у Познані (1996) та Гельсінкі (1998)[2]. У 2000 році йому присвоїли вчене звання професора за фахом «селекція і насінництво»[4]. Обирався головою Сумського відділення Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М. І. Вавилова[4]. Вчений помер 26 березня 2021 року на 85-му році життя у Глухові[5]. Наукова діяльність![]() Його основною заслугою є виведення і впровадження в сільське господарство нових сортів конопель, які не містять наркотичних речовин. В ході наукової діяльності займався селекцією конопель в яких знижується вміст канабіноїдних з'єднань[3]. Є співавтором нових сортів однодомних конопель, таких як ЮСО-14 та ЮСО-31, Дніпровські 6, Золотоніські 11, Дніпровські 14, Глухівські 33, Глера[3]. Всього Вировець вивів понад 15 сортів конопель. Автор 20 свідоцтв і патентів на сорти і винаходи[1]. Деякі з них внесені до Реестру сортів рослин Європейського Союзу та Канади[6]. Під його керівництвом успішно пройшли захист 8 кандидатів і 2 докторів наук[4]. Входив до складу спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій Харківського інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва, Сумського національного аграрного університету та Херсонського національного технічного університету[7]. При його співавторстві було видано робота «Конопля» (2011), автор монографії «Селекція ненаркотичних посівної конопель» (2015). Всього В'ячеслав Гаврилович підготував понад 230 наукових робіт, серед яких[3][4]:
Входив до складу редколегії періодичного журналу «Industrial Hemp» і «Вісника Сумського національного аграрного університету. Серія „Агрономія і біологія“»[4]. Професор В'ячеслав Вировець був керівником одного з завдань програми НААН «Генетичні ресурси рослин» зі створення базових та ознакових колекцій конопель та льону-довгунця в Україні[6]. Громадська діяльністьВ'ячеслав Вировець був очільником Глухівського районного комітету ДОСААФ. Також весь час своєї діяльності був лектором товариства «Знання». В останні десятиліття входив до Глухівської регіональної організації «Козацтво Гетьманщини»[8]. Нагороди та звання
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia